ФЕНІКС

фе́нікс (грец. φοίνιξ, букв. – багряний) 1. У міфології давніх народів (фінікійців, єгиптян та ін.) чарівний птах, що, проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим. 2. Переносно – символ невмиручості, відродження. 3. Одне з сузір’їв Південного неба.