Словник іншомовних слів Мельничука

ОРДА

орда́ (від тюрк. орду – палатка хана, стоянка) 1. У тюркських і монгольських народів спершу назва військово-адміністративної організації, згодом – стоянки кочовиків, об’єднання кількох племен; за середньовіччя – ставка хана, столиця; назва тюрко-монгольських феодальних держав (напр., Золота Орда). 2. Застарілий термін, що вживався в історичній літературі для позначення дородових об’єднань первісної людини. Інша назва – первісне стадо. 3. Термін, який означав в минулому як родові, так і територіальні групи у первісних народів. 4. Переносно – неорганізована, безладна юрба.
Смотреть другие описания