Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
МАТЕ́РІЯ, ї, ж.1. тільки одн., філос. Об'єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї.Одно лиш вічне без початку й кінця, ... смотреть
МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п. ), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати". Він розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін. ), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін. ). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін. ), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).В. Кизима... смотреть
БУТТЯ́ філос. (об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості і поза нею), МАТЕ́РІЯ філос. Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне,... смотреть
-ї, ж. 1) тільки одн.Об'єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї. 2) тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в пр... смотреть
Iфілософське поняття, яке означає: сутнісний елемент конкретного буття, що є обґрунтуванням і субстратом змін (Арістотель, св. Тома з Аквіну); тілесніс... смотреть
висо́кі мате́рії. Складні для розуміння поняття. — Та що ж це з вами сталось таке, Лука Семеновичу? То ви б наввипередки бігали, то вам об високих матеріях балакати хочеться? (Панас Мирний); — Ти говориш так, ніби справді розумієшся на хімії .. Тобі ще рано судити про такі високі матерії (В. Собко); // Незвичайні, небуденні теми розмов. Тільки вони (Явдоха) трохи прості. Якби вони були ученіші, щоб часом з ними можна і об високих матеріях побалакати (Панас Мирний); Став і почав розвивати високі матерії про те, яким можна було б проектувати цей вузол… (М. Білкун).... смотреть
імен. жін. роду1. (одн.) об'єктивна реальнiсть, що iснує поза людською свiдомiстю й незалежно вiд неї2. (одн.) те, з чого складаються всi тiла в приро... смотреть
-ї, ж. 1》 тільки одн. Об'єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї.2》 тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в ... смотреть
I【阴】1) 哲 物质; 物体, 实体2) 医 脓II【阴】 口 织物, 料子
1) філос., фіз. matter, substanceвисока матерія перен. — high brow stuffнудна матерія перен. — tedious subject2) розм. (тканина) fabric, cloth
[materija]ж.materiał (тканина)письмове приладдя, канцтовари (напис) — materiały piśmienne
матерія; ж. (лат., речовина) 1. Об'єктивна реальність, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них. 2. Тканина. 3. перен. Предмет бесіди, міркувань (напр., говорити про високі матерії).... смотреть
1. тканина, тканка, тканинка, тканинонька, тканиночка2. речовина3. (мед.) гній
філ. об'єктивна реальність; речовина; (розмови) тема; ПОБ. тканина, матеріял; (у виразці) гній.
I филос.; физ. и пр. материя II (ткань) разг. материя
Мате́рія, -рії, -рією; -те́рії, -рій
-ії ż 1. materia 2. materiał, tkanina
мате́рія крав. тканина (м, ср, ст)
мате́рія іменник жіночого роду
астр.; физ. материя, материал
Materie
Materie
Materia
Справа
მატერია
справа
справа