Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
МАГІСТРА́Т, ч.1. род. у. У Литві, Польщі й Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самовряд... смотреть
(лат. magistratus – керівна посада, урядова установа)1. у стародавньому Римі державна посада, представник влади; 2. у деяких європ. державах з ХIII ст.... смотреть
рос. магистрат узагальнена назва органів міського (міщанського) самоврядування і суду в українських містах XIV-XVIII ст., діяльність яких здійснювалася відповідно до тогочасного законодавства (Магдебурзьке право). М., як правило, складався з війта, бурмистрів і двох колегій — ради (райців) і лави (лавників), що їх обирало міщанське населення (іноді війт призначався державною або дідичною владою). М. керував справами міської адміністрації, суду, господарства, фінансів, поліції тощо. В Україні головою самоврядування був війт, який призначався державною владою або феодальним власником міста. Після скасування Гетьманщини були створені губернські М., а в містах — міські думи й управи. На українських землях, які перебували під владою Австрії та Польщі, М. зберігала управа (виконавчий орган), вибрана міською радою. У Російській імперії XVIII-XIX ст. М. — орган міського управління, а згодом судова установа.... смотреть
(лат. magistratus – керівна посада, урядова установа) 1. у стародавньому Римі державна посада, представник влади; 2. у деяких європ. державах з ХIII ст. виборний орган місцевого самоврядування у містах; 3. у м. Польщі та Вел. князівства Литовського XIV-XVIII ст., які користувались маґдебурзьким правом, орган місцевого самоврядування; зазвичай складався з бурмистрів, війта, ради та лави (судового органу); обирався повноправними міщанами; війт іноді призначався державою або власником міста; м. керував справами міської адміністрації, суду, господарства, торгівлі, фінансів, поліції тощо; 4. на укр. землях у складі Австрії та Польщі з кінця XVIII ст. виконавчий орган, міська управа; 5. в царській Росії 1720-1860 - орган станового міського управління; 6. у Вел. Британії та Франції - судовий орган.... смотреть
-у, ч. 1) У Литві, Польщі та Україні (до другої половини 19 ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніци... смотреть
-у, ч. 1》 У Литві, Польщі та Україні (до другої половини 19 ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніци... смотреть
МУНІЦИПАЛІТЕ́Т (орган місцевого самоврядування в деяких країнах; будинок, в якому він міститься); МАГІСТРА́Т (у Литві, Польщі і в Україні до другої пол... смотреть
магістрат; ч. (лат.) 1. У Стародавньому Римі державна посада, представник влади. 2. В Литві, Польщі й Україні 15 - 19 ст. орган міського управління, що здійснював адміністративно-судові функції. 4. В деяких країнах міське управління (муніципалітет). 5. У Великобританії і Франції суддя. 6. У США сукупність усіх державних урядовців, у т. ч. судових.... смотреть
магістра́т 1 іменник чоловічого роду орган міського самоврядування, муніципалітет в деяких країнах, а також в Україні до 2-ої пол. XIX ст.; у давньому Римі - посада консула, претора тощо магістра́т 2 іменник чоловічого роду, істота У Стародавньому Римі - особа, що займала одну з вищих державних посад іст.... смотреть
(лат. — наставництво) Адміністративна споруда міського самоврядування (муніципалітету), що переважно відзначалася високою баштою над призматичним обсягом. Нерідко отримувала зв'язок з торговельними крамницями, перед якими влаштовувалися аркові або колонні галереї.... смотреть
магістра́т[маг'істрат]-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
[mahistrat]ч.magistrat
ім (суддя) magistrate; (муніципалітет) municipality; municipal council (government); (приміщення) city (town) hall
1) city (town) council2) magistrate; magistracy
{магістра́т} -ту, м. (на) -ті, мн. -тие, -тіў.
lat. magistratмагистрат
Управа міська
маґістрат -у m magistrat
ист. магистрат
магістрат, -у
magistracy
Магистрат
імен. чол. родумагистрат