МІРЗА

мірза́, мурза́ (від перс. амір-заде – син еміра, князя) 1. В Ірані титул членів правлячої династії, ставиться після імені; шанобливе звернення до вищих урядовців і вчених; ставиться перед ім’ям. 2. Назва великих і середніх феодалів у тюркських кочових народів Росії (татар, ногайців та ін.) з 13 ст. до 1917 р. 3. У деяких народів Середнього Сходу – секретар, писар.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

МІРМЕКОФІЛІЯ →← МІРАКЛЬ

Смотреть что такое МІРЗА в других словарях:

МІРЗА

МІРЗА́, и́, ч.1. У деяких народів Сходу – титул члена царської династії, а також особа, яка носить цей титул.2. У деяких народів Сходу – почесне наймен... смотреть

МІРЗА

мірза; ч. або ж. (перс., амір-заде - син еміра, князя) 1. В Ірані титул членів правлячої династії, ставиться після імені; шанобливе звернення до вищих урядовців і вчених; ставиться перед ім'ям. 2. Назва великих і середніх феодалів у тюркських кочових народів Росії (татар, ногайців та ін.) з 13 ст. до 1917 р. 3. У деяких народів Середнього Сходу - секретар, писар. Інша назва - мірза.... смотреть

МІРЗА

мурза, -и, ч. 1) У деяких народів Сходу – титул члена царської династії, а також особа, яка має цей титул. 2) У деяких народів Сходу – почесне наймену... смотреть

МІРЗА

мурза, -и, ч. 1》 У деяких народів Сходу – титул члена царської династії, а також особа, яка має цей титул.2》 У деяких народів Сходу – почесне наймену... смотреть

МІРЗА

[mirza]ч. і ж.mirza

МІРЗА

імен. чол. роду, жив.мирза

МІРЗА

Аристократ (перський)

МІРЗА

Мірза́, -зи́, -зі́ (араб., титул)

МІРЗА

мірза́ іменник жіночого роду, істота * Але: два, три, чотири мірзи́

T: 157