Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
(араб. — місце, де запалюють вогонь) Баштоподібна споруда при мечеті, на яку підіймався муедзин для скликання віруючих на молитву. М. мав різноманітні композиційні вирішення, у вигляді циліндричного обсягу із зовнішнім спіральним підйомом (Мальвія у Самарі), прямокутних в плані нижніх ярусів і верхніх циліндричних (при мечетях Ібн Тулун і ал Азхар у Каїрі), низки прямокутних ярусів ("Ла Хіральда" у Севільї), тонкого і круглого в плані стовбура, розчленованого ярусами балконів і увінчаного шпилем (в Туреччині), стрункого циліндричного стовбура з вінчаючим ліхтариком (у Персії) тощо. Споруди завершувались кіоском, увінчаним ліхтариком. Обсяги М. отримували відповідне декорування згідно стилістичним тенденціям часу і національним традиціям.... смотреть
МІНАРЕ́Т, у, ч.Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.Пишний Босфор майнув золотим пасмом з мечетями, мінаретами (І. Нечу... смотреть
Вежа біля мечеті, з якої муедзин 5 разів упродовж дня закликає вірних до молитви.
[minaret]ч.minaret архіт.
-а, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.
мінарет; ч. (тюрк., від араб., манара - маяк) баштоподібна споруда при мечеті, з якої глашатай (муедзин) скликає мусульман на молитву; вежа.
-а, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.
вежа біля мечеті, з якої муедзин 5 разів упродовж дня закликає вірних до молитви.
Мінаре́т, -ту; -ре́ти, -тів
мінаре́т іменник чоловічого роду
Minaret
Minaret
Minaret
Minaret
мінарет, -у
див. ВЕЖА.
минарет
імен. чол. родурел.минарет