МІНА

мі́на I (франц. mine) вираз обличчя. II (франц. mine, від лат. mino – підганяю) 1. Заряд вибухової речовини, що закладається в кінці мінної галереї, яку підводять під оборонні споруди ворога, або заряд, що кого вміщують у підземних виробках, бурових свердловинах, під водою для вибуху. 2. Вибуховий заряд з підривником в особливій упаковці, який вибухає, коли об’єкт, для підриву якого цей заряд призначено, дотикається до нього або проходить у безпосередній близькості від нього. 3. Тонкостінний снаряд з великою кількістю вибухової речовини, що викидається мінометом. 4. Саморушний розривний снаряд (торпеда). 5. Стрижень олівця. III (лат. mina, від грец. μνα, з давньоєвр.) рахунково-вагова і грошова одиниця на Стародавньому Сході, а пізніше в Греції. Вага М. в різних країнах була різною.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

МІНАРЕТ →← МІНІФУТБОЛ

Смотреть что такое МІНА в других словарях:

МІНА

МІ́НА¹, и, ж.Вираз обличчя.Роблю байдужу міну (М. Коцюбинський);Санько зробив страшенно покривджену й здивовану міну (І. Багряний);– Звідки ви, власне,... смотреть

МІНА

до́бра мі́на при пога́ній грі. Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т. ін.; маскування. То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу); То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети). ки́сла мі́на, перев. зі сл. на обли́ччі, на лиці́, на фізіоно́мії і т. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вигляд, вираз (обличчя). Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (О. Підсуха); Помічник начальника пристані виразив на своїй фізіономії .. цілком кислу міну (Ю. Смолич); — Який же ти після цього друг? — докірливо спитав Лукащук, зробивши при цьому кислу міну (О. Гуреїв); Віталій і не підозрював, що зараз сидять у клубі сержанти з досить-таки кислими мінами, бо те місце, де мусила б сидіти між ними Тоня, безнадійно гуляє (О. Гончар). роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі. За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т. ін. Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс). роби́ти до́брі мі́ни. Усі (в сім’ї) намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький). скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде).... смотреть

МІНА

I -и, ж.Вираз обличчя. II -и, ж.1) Особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін. 2) Снаряди, призначені для стрільби з міноме... смотреть

МІНА

ГРИМА́СА (навмисне або мимовільне викривлення обличчя); МІ́НА, КВА́СИ мн., діал. (як вираз невдоволення). Сухе обличчя його морщилося страдницькою і ги... смотреть

МІНА

зміна; ж. (1) (фр.) вираз обличчя, гримаса. (2) (фр., від лат., підганяю) 1. Заряд вибухової речовини, що закладається в кінці мінної галереї, яку підводять під оборонні споруди ворога, або заряд, що його вміщують у підземних виробках, бурових свердловинах, під водою для вибуху. 2. Вибуховий заряд з підривником в особливій упаковці, який вибухає, коли об'єкт, для підриву якого цей заряд призначено, дотикається до нього або проходить у безпосередній близькості від нього. 3. Тонкостінний снаряд з великою кількістю вибухової речовини, що викидається мінометом. 4. Саморушний розривний снаряд (торпеда). 5. Снаряди для стрільби з мінометів. (3) (гр.) договір міни - договір про обмін майна. (4) (лат., гр., з давньоєвр.) 1. У Стародавній Греції - грошова одиниця та відповідна їй монета. 2. На Сході і в Греції - міра ваги, що дорівнює 1,5 кг. (5) (гр.) стрижень олівця. (6) (гр.) підземний хід, підземна галерея або ніша у копальні, в льоху, а також інші ходи у чомусь; катакомба.... смотреть

МІНА

I(вираз обличчя) mien, expression, countenanceкисла міна — acid looks, wry faceII1) військ., мор. mineмагнітна міна — magnetic mineударна міна — contac... смотреть

МІНА

I -и, ж. Вираз обличчя.II -и, ж. 1》 Особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін.2》 Снаряди, призначені для стрільби з міном... смотреть

МІНА

I【阴】 军1) 地雷, 水雷2) 迫击炮弹II【阴】 口 面色, 神色Поважна міна 严肃的面容

МІНА

мі́на 1 іменник жіночого роду на обличчі мі́на 2 іменник жіночого роду снаряд мі́на 3 іменник жіночого роду обмін мі́на 4 іменник жіночого роду старовинна грошова одиниця; міра ваги мі́на 5 іменник жіночого роду стрижень олівця мі́на 6 іменник жіночого роду підземний хід... смотреть

МІНА

Мі́на. Вираз обличчя, гримаса, міна. Отже, сходять ся тутешні Русини, шепочуть таємно по кутках, оглядають ся, чи хто не підслухує, і з мінами незвичайно поважними вертають, наприклад, до стола читати газети (Б., 1895, 13, 3)// пол. mina - вираз обличчя, міна.... смотреть

МІНА

мі́на гримаса (ст)◊ квасна́ мі́на незадоволений вираз обличчя (ср, ст): Шах почервонів, глянув на мене невдоволено й пробурмотів з квасною міною: “Но, так, але це відноситься до околиць...” (Домбровський)... смотреть

МІНА

Вибуховий заряд у спеціальному корпусі з підривником; використовується для знищення ворожих військ, техніки, оборонних об'єктів; м. поділяються на назе... смотреть

МІНА

[mina]ж.mina військ.

МІНА

вибуховий заряд у спеціальному корпусі з підривником; використовується для знищення ворожих військ, техніки, оборонних об'єктів; м. поділяються на наземні та морські.... смотреть

МІНА

1. (обличчя) вираз2. це бомба

МІНА

мі́на[м’іна]-ние, д. і м. -н'і

МІНА

1. (обличчя) вираз, неґ. гримаса; 2. (вибухуща) бомба, фугас; (плавуча) торпеда; 3. (підземний хід) катакомба; 4. ІСТ. обмін, міньба.

МІНА

імен. жін. родумена

МІНА

отч. Мінавіч, Мінаўна; см. также Мінайимя м Мина (Минич, Минична)

МІНА

I (выражение лица) мина II юр.; эк. мена, обмен III воен. мина

МІНА

Мі́на, -ни; мі́ни, мін

МІНА

{мі́на} -ние, д. і м. -ні.

МІНА

lat. minaмина

МІНА

техн. мина

МІНА

ნაღმი

МІНА

Мина

МІНА ХАННА

МІ́НА Ханна• МІНА Ханна(1924, м. Латакія)- сирійський письменник. Пише араб. мовою. Учасник нац.-визв. боротьби проти франц. колонізаторів. 1954 — 1967... смотреть

T: 149