Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ЛЕГІТИМА́ЦІЯ, ї, ж., юр.Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження.Батько Сильвестрів також шляхтич, але нелегітимований,... смотреть
Легітима́ція:— визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановл... смотреть
-ї, ж., юр. 1) Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження. || Документ, який підтверджує це право або повноваження. 2) У... смотреть
Лєґітима́ция, лєґітимація [легітимація]. Посвідчення особи. Ну, про мене вже досить насмарував. А як з Вами? Не забути на Дорину леґітимацію (Арт., 28.VII.1933); Небавом зайшов до нашого переділу молодий мадяр, котрий представився мені яко журналіст і показав легітимацію від якогось мадярського часопису (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 83);● Леґітимация виборча - посвідчення виборця Рівночасно має начальник громади доручити всім, що мають право вибору; лєґітимациї виборчі, а також і заосмотрені громадскою печаткою карти до голосованя (Товариш, 1908, 298) // пол. legitymacja - посвідчення особи.... смотреть
-ї, ж. , юр. 1》 Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження.|| Документ, який підтверджує це право або повноваження.2》 ... смотреть
(англ. legitimation) 1. визначення або підтвердження будьякого права чи повноваження. 2. документи, що засвідчують це право або повноваження. 3. у країнах, де немає паспортної системи, форма засвідчення особи (пред’явлення певного документа), визначення позашлюбних дітей. здійснюється на фондовій біржі, яка публікує довідкові курси в біржових бюлетенях.... смотреть
легітимація; ж. (лат., законний, узаконений) 1. Визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження. 2. Документи, що засвідчують це право або повноваження. 3. В праві узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей.... смотреть
імен. жін. родуполіт., юр.легитимация
рос. легитимация узаконення, визнання або підтвердження законності прав і повноважень фізичних і юридичних осіб, а також підтвердження законності відповідними документами.... смотреть
[łehitymacja]ж.legitymacja
ім (узаконення, узаконювання) legalization; legislative enactment (regulation); legitimation; legitimization
Посвідка, документ, див. сертифікат
юр.legitimacy
легітима́ція іменник жіночого роду
legitimation, legitimismization
посвідчення особистості
юр. легитимация
ЛЕГІТИМАЦІЯ ЕТИЧНА (від лат. legitimus - законний, узаконений) - термін, що позначає процедуру обґрунтування (виправдання) моральних норм. Етичні норми приймаються не як довільні приписи, а підлягають виправданню, тобто повинні мати всезагальну значущість. Якщо за домодерних часів легітимуюча інстанція розглядалася метафізично (напр. , як лад буття, світ ідей, Бог, природа), то за новочасної доби - трансцендентально (філософія свідомості); легітимація моральних належностей здійснюється на основі раціонального обґрунтування. В новітній моральній філософії легітимуючою інстанцією постає дискурс. Проте, якщо комунікативна філософія (Апель, Габермас та ін. ) апелює до ідеального (трансцендентального) дискурсу як регулятивної ідеї остаточного, граничного, або процедурного обґрунтування, то ціннісний консерватизм (Люббе, Кальтенбруннер, Клюксен), постмодернізм (Рорті, Фуко, Козловскі, Вельш), амер. комунітаризм (Макінтайр, Бербер, Вельцер, Сендел, Тейлор), системна теорія (Луман) обмежуються емпіричним дискурсом як легітимуючою інстанцією правових та моральних норм.А. Єрмоленко... смотреть