КОН’ЮНКТИВ

кон’юнкти́в [лат. (modus) conjunctivus] умовний спосіб відмінювання дієслів.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

КОН’ЮНКТИВІТ →← КОН’ЮГАЦІЯ

Смотреть что такое КОН’ЮНКТИВ в других словарях:

КОН’ЮНКТИВ

кон’юнктив, -а

T: 33