Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е.Безумовний, рішучий.Наливайко, не чекаючи, звелів: – Давай по другому, надбав пороху! – За брамою почули той категоричний наказ (Ів... смотреть
РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. Я переконував с... смотреть
КАТЕГОРИЧНИЙ – КАТЕГОРІЙНИЙКатегоричний. Безумовний, рішучий, який не допускає заперечень: категоричний наказ, категорична директива, категоричне судже... смотреть
категоричний (гр., стверджуючий, обвинувачуючий) 1. Рішучий, безумовний, безперечний. 2. К-е судження - логічне судження, в якому відношення між суб'єктом і предикатом є цілком визначеним і не обмежується якимись умовами. Див. також: імператив... смотреть
категори́чний[катеигоричнией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
прикм., має ступ. порівн.екон.безумовний, рiшучийкатегоричный
【形】 绝对的; 坚决的Категоричне судження 哲 绝对的判断, 直言判断
[katehorycznyj]прикм.kategoryczny
-а, -е. Безумовний, рішучий. || Який не допускає заперечень. Категоричне судження.
рос. категорический 1. Рішучий, безперечний, безумовний, вирішальний. 2. Категоричне судження-беззаперечне, логічне, безумовне, яке не має альтернативи.... смотреть
-а, -е.Безумовний, рішучий.|| Який не допускає заперечень. Категоричне судження.
безумовний, рішучий, безапеляційний; (осуд) різкий, беззастережний
{катеигори́чнией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.
Категори́чний, -на, -не
Categorical, flat
Kategorisk
Kategorisk
Kategorisk
categorical, conclusive, sharp
категори́чний прикметник
матем. категорический
კატეგორიული
КАТЕГОРИЧНИЙ ІМПЕРАТИВ (від лат. imerativus - владний, наказовий) - припис, що виражає універсальний, апріорний закон моралі, сформульований Кантом. Обґрунтування К.і. в системі кантівської філософії пов'язане з принциповим протиставленням світу моралі як світу свободи, розуму й світу природи, де діють закони причинності. К.і. має два основних визначення: "Чини так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли б стати принципами загального законодавства" (т. зв. "формула універсалізації") та: "Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також, як до мети й ніколи не ставився б до нього тільки як до засобу" (т. зв. "формула персональності"). На відміну від гіпотетичних імперативів - імперативів уміння й розсудливості, які виводяться з досвіду, К.і. є приписом суто раціональним, що має апріорну цінність. Моральна вимога, виражена в К.і., є абсолютно вільною від чуттєвих, природних нахилів і переживань людини Ц. е - "чиста форма" обов'язку, безумовний регулятивний принцип, що вказує лише на загальний напрям дій та вчинків. Водночас К.і. - така форма універсальності, яка встановлюється всезагальністю волі окремого розумного індивіда. Автономна воля розумної людської істоти - ще одна підвалина К.і. Якщо об'єктивно моральний закон представлений у правилі К.і., то суб'єктивно він представлений в цілі як такій, що її суб'єктом виступає розумний індивід як найвища цінність світу. Підпорядковуючись велінню К.і., розумний індивід засвідчує свою владу над природою, здатність стати над особистими інтересами й уподобаннями та автономію власної моральної волі. В історії філософії кантівське витлумачення К.і. неодноразово піддавалося критиці за ригоризм, формалізм, монологічність. Спроби оновленого формулювання К.і. в рамках різних напрямів сучасної філософії й етики належать Шелеру, Йонасу, Апелю та ін. Г. Ковадло... смотреть