Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
муз. 1) присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2) невідм., с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.
(іт. cantabile - наспівно) - 1. Наспівність мелодики, важливий естетичний критерій вокальної та інструментальної музики кінця XVII - XVIII ст. 2. Наспівний характер виконання музики. 3. Самостійний музичний твір або частина твору наспівного характеру (напр., 'Аndante саntabile' з квартету оп.11 П.І.Чайковського).... смотреть
імен. незмін.музичний твiр або його частина, що виконується спiвучокантабиле сущ. ср. рода неизм.
[kantabiłe]с.cantabile муз.
кантабіле (італ., букв. - співучий, наспівний) 1. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.... смотреть
муз. 1》 присл. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору).2》 невідм. , с. Музичний твір або його частина, що виконується співучо.
СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.
канта́біле 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця канта́біле 2 іменник середнього роду музичний твір