АБІТУРІЄНТ

абітуріє́нт [від лат. abituriens (abiturientis) – той, що збирається йти] 1. Випускник середнього навчального закладу. 2. Вступник до вищого чи середнього спеціального навчального закладу.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

АБІЦИН →← АБІСОФІЛИ

Смотреть что такое АБІТУРІЄНТ в других словарях:

АБІТУРІЄНТ

Який зміст передає іменник абітурієнт? Це слово походить від латинського abituriens, що означало “той, хто збирається піти”. Справді, раніше ним називали випускника середньої школи, а тепер лише того, хто готується вступити до вищого навчального чи середнього спеціального закладу. “Багато вузів і технікумів шукають майбутнє поповнення спрямовано й активно, вони ще задовго до прийому прагнуть ближче познайомитися з абітурієнтами” (з газети).... смотреть

АБІТУРІЄНТ

-а, ч. 1) Той, хто вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу. 2) Спортсмен, уперше допущений до участі в якомусь змаганні, кон... смотреть

АБІТУРІЄНТ

-а, ч. 1》 Той, хто вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу.2》 Спортсмен, уперше допущений до участі в якомусь змаганні, кон... смотреть

АБІТУРІЄНТ

імен. чол. роду, жив.абитуриент

АБІТУРІЄНТ

абітурієнт; ч. (лат., той, що збирається йти) 1. Випускник середнього навчального закладу. 2. Вступник до вищого чи середнього спеціального навчального закладу.... смотреть

АБІТУРІЄНТ

рос. абитуриент (від латин. abituriens — той, хто збирається йти) — особа, яка вступає до вищого чи середнього навчального закладу.

АБІТУРІЄНТ

ім (особа, що закінчує школу) leaver; school-leaver; (особа, що вступає до навчального закладу) applicant; entrant

АБІТУРІЄНТ

(школи) випускник, г. матурант; (що вступає до вишу) вступник.

АБІТУРІЄНТ

абітуріє́нт іменник чоловічого роду, істота

АБІТУРІЄНТ

-а m abiturient

АБІТУРІЄНТ

აბიტურიენტი

АБІТУРІЄНТ

абитуриент

T: 83 D: 3