Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ЕТИЧНИЙ, а, е. Прикм. до етика. Нова суспільна ідея, ідея комунізму, колективізму, гуманізму, породжує нові етичні норми, нові естетичні уявлення, нові емоції, почуття (Рад. літ-во, 1, 1958, 9). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 491.... смотреть
-а, -е. Прикм. до етика. •• Етичний релятивізм — методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відно... смотреть
-а, -е.Прикм. до етика.Етичний релятивізм — методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відносності... смотреть
ети́чний[еитичнией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
прикм., має ступ. порівн.Вищ. ст. порівн.:етикаэтический
[etycznyj]прикм.etyczny
моральний, добропристойний, доброзвичайний, доброчесний; (- норми поведінки) загальноприйнятий, не вуличний, не вульгарний.
Моральний, культурний, гарний, шанобливий, чемний, звичаєвий
етичний пов'язаний з етикою; - етичний релятивізм - етичний етичний соціалізм
【形】 合乎道德的, 道德的
{еити́чнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Ети́чний, -на, -не
Ethical, moral
Etisk
Etisk
Etisk
этический, этичный
ethical, moral
ეთიკური
ідеалістичне вчення, яке намагається обгрунтувати соціалістичний ідеал, виходячи з моральних принципів.
(США) congressional code of ethics
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ УКРАЇНИ, далі Кодекс (К.) — документ, який визначає етичні норми професійної поведінки та відповідальності фа... смотреть
ethical principle
методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відносності й умовності моральних норм, уявлень, ідеалів;... смотреть
ЕТИЧНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ - теоретичний принцип пізнання та інтерпретації феномена моралі і тип етичного вчення, що ним засновується. Методологічною засадою Е. р. є абсолютизація історичності моралі та відносності моральних поглядів, норм, кодексів. Е. р., особливо у його радикальних формах, заперечує моральні універсали, елімінує з етичної теорії проблему істини ("правильності" та, відповідно, хибності), відмовляється від спроб раціонального обґрунтування моральних настанов. Одна з основних особливостей Е. р. - наголос на конкретній соціокультурній та емотивно-психологічній детермінованості моральних поглядів і суджень, що позбавляє їх загальної "обов'язковості". Виникнувши у стародавні часи (школа скептиків), Е. р. прибирав різних форм - культур-антропологічний (Герсковіц), емотивно-ціннісний (Вестермарк), лінгвістичний (Геєр, Франкена), ситуаційний (Флетчер, Фут). У новітній етиці тенденція релятивізації моралі значно посилилась, а у філософії постмодернізму набула статусу визначального теоретичного конструкта: "контекстуальний релятивізм" Платта, "епістемологічний Е. р." Хармена. При цьому відбувається модернізація релятивістських постулатів - ідея непередбачуваності, випадковості моральних вчинків ("перспективізм"). Прихильники сучасного Е. р. вважають, що саме антинормативний, вільний від диктату абсолютів стиль морального мислення, який руйнує "репресивний образ" моральних настанов і всезагальних етичних формул, сприяє звільненню людини, зростанню її свободи. Втім багато в чому справедливе заперечення раціонально визначеної моральної нормативності й абстрактної "належності" у Е. р. обертається іншою метатеоретичною хибою - онтологізацією випадковості, наголошенням радикальної контекстності моральних вчинків. Опоненти Е. р. з огляду на це пропонують різні варіанти розв'язання дихотомії абсолютного і відносного у моралі: "комунікативна етика" (Апель, Габермас), ціннісний етичний консерватизм (Клюксен), етичний "комунітаризм" (Тейлор), які прагнуть подолати крайнощі Е. р., що нерідко використовується для виправдання морального нігілізму і вседозволеності. Антирелятивістські етичні концепції розробляють теоретичні засади філософії моралі, які не потребують подальшого обґрунтування (ідеї дискурсивної етики, макроетики взаємовідповідальності, конвенційної "внутрішньої" моралі тощо). В сучасній етико-філософській літературі спостерігається також спроба сформувати соціально верифікований варіант Е. р., використовуючи для цього ідеї суспільного договору та аргументи антропологічного характеру. Ці концепції відбивають суспільну потребу у "новій етиці", адекватній часу, вимогам "практичної філософії", етичної "меліорації" суспільства, сучасної виховної та освітньої діяльності.В. Пазенок... смотреть