ЕРУДИЦІЯ

еруди́ція (лат. eruditio – освіченість, вченість, від erudio – освічую) глибокі знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕРУПТИВНИЙ →← ЕРУДИТ

Смотреть что такое ЕРУДИЦІЯ в других словарях:

ЕРУДИЦІЯ

імен. жін. роду, тільки одн.геол.глибокi рiзнобiчнi знання в певнiй галузi науки чи в багатьох галузях науки й життя; ученiсть, обiзнанiсть, начитанiс... смотреть

ЕРУДИЦІЯ

Erudition; scholarship, learningце написано з великою ерудицією — this shows much erudition (learning)він людина великої ерудиції — he is a man of grea... смотреть

ЕРУДИЦІЯ

-ї, ж. Глибокі різнобічні знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях науки й життя; ученість, обізнаність, начитаність.

ЕРУДИЦІЯ

(від лат. eruditio - освіченість) - глибока обізнаність в знаннях з певної галузі музичної науки або мистецтва, яка є важливою рисою особистості митця будь-якого спрямування.... смотреть

ЕРУДИЦІЯ

еруди́ція[еирудиц'ійа]-йі, ор. -йеійу

ЕРУДИЦІЯ

[erudycja]ж.erudycja

ЕРУДИЦІЯ

ерудиція; ж. (лат., освіченість, вченість, від освічую) глибокі знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність.... смотреть

ЕРУДИЦІЯ

-ї, ж. Глибокі різнобічні знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях науки й життя; ученість, обізнаність, начитаність.

ЕРУДИЦІЯ

ученість, обізнаність, начитаність, енциклопедичність; (у чому) знання, досвід.

ЕРУДИЦІЯ

【阴】 博学, 博识, 学识渊博

ЕРУДИЦІЯ

Еруди́ція, -ції, -цією

ЕРУДИЦІЯ

еруди́ція іменник жіночого роду

ЕРУДИЦІЯ

{еируди́ційа} -йі, ор. -йеійу.

ЕРУДИЦІЯ

эрудиция

T: 143