ЕПОНІМ

епоні́м (грец. επώνυμος – той, що дає ім’я, назву) 1. У давніх афінян перший з дев’яти архонтів, іменем якого позначався рік. 2. Особа, яка дає чому-небудь своє ім’я.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕПОНЖ →← ЕПОЛЕТИ

Смотреть что такое ЕПОНІМ в других словарях:

ЕПОНІМ

-а, ч. 1) У давніх афінян – перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначався рік. 2) Особа, яка дає чому-небудь своє ім'я. 3) Назва речі, процесу аб... смотреть

ЕПОНІМ

епонім; ч. (гр., той, що дає ім'я, назву) 1. У давньогрецькій міфології - бог, герой або людина, що давали назву місту, громаді або року. 2. У давніх афінян перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначався рік. 3. Особа, яка дає чому-небудь своє ім'я.... смотреть

ЕПОНІМ

-а, ч. 1》 У давніх афінян – перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначався рік.2》 Особа, яка дає чому-небудь своє ім'я.3》 Назва речі, процесу аб... смотреть

ЕПОНІМ

[eponim]ч.eponim

ЕПОНІМ

імен. чол. роду

ЕПОНІМ

епо́нім іменник чоловічого роду в ономастиці епоні́м іменник чоловічого роду

ЕПОНІМ

епонім, -а

T: 83