ЕПІГОН

епіго́н (від грец. επίγονος – нащадок) зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕПІГОНСТВО →← ЕПІГЕНЕТИЧНИЙ

Смотреть что такое ЕПІГОН в других словарях:

ЕПІГОН

імен. чол. роду, жив.послiдовник якого-небудь напряму (в полiтицi, науцi, мистецтвi), який не має творчої самостiйностi i в нових умовах механiчно вiд... смотреть

ЕПІГОН

епігон; ч. (гр., нащадок) 1. У Давній Греції - назва нащадків воїнів і полководців Александра Македонського. 2. Зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників.... смотреть

ЕПІГОН

[epihon]ч.epigon

ЕПІГОН

Наслідувач, див. писатель

ЕПІГОН

Епіго́н, -на; -го́ни, -нів (гр.)

ЕПІГОН

(у мистецтві) наслідувач, сліпий послідовник, безликий творець.

ЕПІГОН

епіго́н іменник чоловічого роду, істота

ЕПІГОН

Imitator, epigone

ЕПІГОН

епігон, -а

ЕПІГОН

эпигон

T: 96