ЕНКЛІТИКА

енклі́тика (грец. εγκλιτική, від έγκλίνω – відхиляю) ненаголошене слово, що стоїть після наголошеного, утворюючи з ним одне фонетичне ціле. Найчастіше частки, допоміжні дієслова.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕНКЛІТИЧНИЙ →← ЕНКАУСТИКА

Смотреть что такое ЕНКЛІТИКА в других словарях:

ЕНКЛІТИКА

-и, ж., лінгв. Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного та утворює разом із ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом. ... смотреть

ЕНКЛІТИКА

імен. жін. родулінгв.позбавлене власного наголосу слово, що стоїть пiсля наголошеного i утворює разом з ним фонетичне цiлеэнклитика

ЕНКЛІТИКА

-и, ж. , лінгв. Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного та утворює разом із ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом.... смотреть

ЕНКЛІТИКА

енклітика; ж. (гр., від відхиляю) ненаголошене слово, що стоїть після наголошеного, утворюючи з ним одне фонетичне ціле. Найчастіше частки, допоміжні дієслова.... смотреть

ЕНКЛІТИКА

лінгв.enclitic; post position

ЕНКЛІТИКА

Енклі́тика, -ки, -ці; -тики, -тик

ЕНКЛІТИКА

енклі́тика іменник жіночого роду

ЕНКЛІТИКА

лингв. энклитика

T: 102