Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
(гр. enharmonios - узгоджений, збіжний) - 1. Однакове за висотою звучання двох різних за назвами звуків (напр., фа-дієз і соль-бемоль) в рівномірно - темперованому звукоряді. В музичній практиці існує: 1) Е. інтервалів (напр., збільшена кварта і зменшена на квінта - див. Додаток Х); 2) Е. акордів (напр., зменшений септакорд в разі енгармонічної заміни перетворюється в одне із трьох обернень зменшених септакордів); 3) Е. тональностей, коли дві тональності (мажорні або мінорні) мають енгармонічно рівні тоніки, і їх гами звучать однаково, хоча записуються різно (напр., ре-бемоль мажор і до-дієз мажор). 2. В Давній Греції - звукова система, яка включає інтервали близько 1/4 тону.... смотреть
-у, ч., муз. Прирівнювання і ототожнювання звуків однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням.
-у, ч. , муз. Прирівнювання і ототожнювання звуків однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням.
енгармонізм; ч. (гр.) зрівнювання й ототожнювання звуків, що мають однакову висоту, але різні назви (до-дієз - ре-бемоль).
енгармоні́зм іменник чоловічого роду
енгармонізм, -у
імен. чол. роду