ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

емпіріокритици́зм (від грец. εμπειρία – досвід і критицизм) реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії кінця 19 – початку 20 ст., який заперечує об’єктивне існування матеріального світу і розглядає його як явище свідомості, як комплекс відчуттів. Основи Е. розробляли в своїх працях австрійський фізик і філософ Е. Мах і швейцарський філософ Р. Авенаріус. Інша назва – махізм.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕМПІРІОМОНІЗМ →← ЕМПІЄМА

Смотреть что такое ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ в других словарях:

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ - другий етап розвитку позитивізму, заснований на поч. XX ст. фізиком Махом та філософом Авенаріусом. Відроджує суб'єктивний ідеалізм Берклі. Декларує прагнення подолати протистояння матеріалізму та ідеалізму. В центрі вчення Е. стоїть ідеалістично витлумачене поняття "досвід" - не як відображення об'єктивного світу, а як внутрішній зміст свідомості, незалежний від зовнішніх впливів. Єдиною реальністю є відчуття та їх комплекси. Емпіріокритики заперечують достовірність людських знань, спроможність науки досягти об'єктивної істини, тлумачать пізнання як засіб біологічного пристосування до зовнішнього середовища, тому актуальними стають вимоги простоти й доцільності, що відбилося в принципі "економії мислення" та ідеалі "суто описової науки". В цьому аспекті Е. має багато спільного з прагматизмом С. причинений кризою класичної фізики, Е. заперечує матерію як втілення об'єктивної реальності, незалежної від суб'єкта сприйняття; тлумачиться як фізичний ідеалізм.М. Кисельов... смотреть

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

Позитивістський напрямок у філософії на межі XIX / XX ст., який вимагав усунення з людського пізнання суб'єктивних, метафізичних та апріорних факторів ... смотреть

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

емпіріокритицизм; ч. (гр., досвід і критицизм) напрям у філософії кінця 19 - початку 20 ст., який існування матеріального світу розглядає як явище свідомості, як комплекс відчуттів. Основи Е. розробляли у своїх працях австрійський фізик і філософ Е. Мах і швейцарський філософ Р. Авенаріус; махізм.... смотреть

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

-у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії кінця 19 ст., який заперечував об'єктивне існування матеріального світу і розглядав його як явище ... смотреть

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

позитивістський напрямок у філософії на межі XIX / XX ст., який вимагав усунення з людського пізнання суб'єктивних, метафізичних та апріорних факторів як ненаукових і таких, що не піддаються перевірці (Р. Авенаріус, Е. Мах).... смотреть

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

-у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії кінця 19 ст., який заперечував об'єктивне існування матеріального світу і розглядав його як явище с... смотреть

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

[empiriokrytycyzm]ч.empiriokrytycyzm

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

філос.empiriocriticism

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

Емпіріокритици́зм, -му, -мові

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

емпіріокритици́зм іменник чоловічого роду

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

филос. эмпириокритицизм

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ

емпіріокритицизм, -у

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.філос.напрям у фiлософiї кiнця ХIХ ст. який заперечує об'єктивне iснування матерiального свiту i розглядає його як явище с... смотреть

T: 430