ЕЛІЗІЯ

елі́зія (лат. elisio, від elido – видаляю, виштовхую) випадання кінцевого голосного в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним; злиття голосних.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕЛІКСИР →← ЕЛІЗІЙ, ЕЛІЗІУМ

Смотреть что такое ЕЛІЗІЯ в других словарях:

ЕЛІЗІЯ

елі́зія• елізія(від лат. elisio — виштовхування, випадіння)- у віршуванні опускання одного з двох голосних звуків при їх збігу на зіткненні слів. Голос... смотреть

ЕЛІЗІЯ

імен. жін. роду, тільки одн.лінгв.випадання кiнцевого голосного звука в словi, що стоїть перед словом з початковим голоснимэлизия

ЕЛІЗІЯ

-ї, ж., лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним.

ЕЛІЗІЯ

елізія; ж. (лат., від видаляю, виштовхую) лінгв. випадання кінцевого голосного в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним; злиття голосних. Див. також: апокопа, епентеза, протеза, синкопа... смотреть

ЕЛІЗІЯ

[elizyja]ж.elizia

ЕЛІЗІЯ

-ї, ж. , лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним.

ЕЛІЗІЯ

Виключення виду з біотичного угруповання у зв'язку із зміною умов існування.

ЕЛІЗІЯ

лінгв.elision

ЕЛІЗІЯ

Елі́зія, -зії, -зією

ЕЛІЗІЯ

елі́зія іменник жіночого роду

ЕЛІЗІЯ

лингв. элизия

T: 99