ЕКСТРЕМІЗМ

екстремі́зм (від лат. extremus – крайній) схильність до крайніх поглядів і дій (переважно в політиці).

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕКСТРЕМІСТ →← ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ

Смотреть что такое ЕКСТРЕМІЗМ в других словарях:

ЕКСТРЕМІЗМ

схильність у політиці до крайніх поглядів та заходів. Екстремізм породжують різноманітні фактори: крах попередніх соціальних структур; бідність масових груп населення; економічна та соціальна криза, яка погіршує умови життя більшості населення; послаблення державної влади і дискредитація її інститутів; падіння виконавчої дисципілни; ріст антисоціальних проявів; розпад попередньої системи цінностей; зростання почуття ураження національного достоїнства. англ. extremism; нім. Extremismus m=; угор. extremizmus; рос. экстремизм.... смотреть

ЕКСТРЕМІЗМ

-у, ч. Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці).

ЕКСТРЕМІЗМ

[ekstremizm]ч.ekstremizm

ЕКСТРЕМІЗМ

екстремізм; ч. (лат., крайній) схильність до крайніх поглядів і дій (переважно в політиці).

ЕКСТРЕМІЗМ

ЕКСТРЕМ (у політиці) крайність, фанатизм, сов. крайнощі; (у побуті) ексцентричність.

ЕКСТРЕМІЗМ

-у, ч. Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці).

ЕКСТРЕМІЗМ

Екстремі́зм, -му, -мові

ЕКСТРЕМІЗМ

екстремі́зм іменник чоловічого роду

ЕКСТРЕМІЗМ

екстремізм ім. extremism;

ЕКСТРЕМІЗМ

extremism, ultraism

ЕКСТРЕМІЗМ

екстремізм, -у

ЕКСТРЕМІЗМ

ім extremism

ЕКСТРЕМІЗМ

ექსტრემიზმი

ЕКСТРЕМІЗМ

экстремизм

ЕКСТРЕМІЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.політ.прихильнiсть до крайнiх поглядiв i заходiвэкстремизм

T: 154