ЕКСТАЗ

екста́з (від грец. εκστασις – нестяма, несамовитість) найвищий ступінь захоплення. Може бути пов’язаний як з нормальними психічними явищами (творчий Е.), так і з хворобливими (істерія, паранойя).

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕКСТЕМПОРАЛЕ →← ЕКСПРОПРІАЦІЯ

Смотреть что такое ЕКСТАЗ в других словарях:

ЕКСТАЗ

САМОЗАБУТТЯ́ (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), ЕКСТА́З підсил.; ЧАД (перев. з відтінком несхвалення). До самозабуття бив у долоні й ... смотреть

ЕКСТАЗ

-у, ч. 1) Крайній, найвищий ступінь захоплення. 2) мед. Вид афективного психічного розладу.

ЕКСТАЗ

Ecstasy, trance, exaltation, raptureвпадати в екстаз — to fall (to go) into ecstasiesприводити в екстаз — to throw into ecstasies

ЕКСТАЗ

екстаз; ч. (гр., нестяма, несамовитість) найвищий ступінь захоплення. Може бути пов'язаний як з нормальними психічними явищами (творчий Е.), так і з хворобливими (істерія, паранойя).... смотреть

ЕКСТАЗ

[ekstaz]ч.ekstaza

ЕКСТАЗ

-у, ч. 1》 Крайній, найвищий ступінь захоплення.2》 мед. Вид афективного психічного розладу.

ЕКСТАЗ

【阳】 极度兴奋, 狂喜, 神魂颠倒

ЕКСТАЗ

екста́з іменник чоловічого роду

ЕКСТАЗ

Захапленьне

ЕКСТАЗ

экстаз; (восхищение) восторг

ЕКСТАЗ

-у m ekstaza

ЕКСТАЗ

захапленьне

ЕКСТАЗ

захапленьне

ЕКСТАЗ

екстаз, -у

ЕКСТАЗ -У

імен. чол. родукрайнiй, найвищий ступiнь захопленняэкстаз

T: 55