Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ЕКСПЕРИМЕНТ (лат. experimentum — спроба, досвід) — 1. Спроба здійснити будь-що дослідним шляхом, на практиці. 2. Форма пізнання об’єктивної дійсності, ... смотреть
ЕКСПЕРИМЕНТ - емпіричний метод пізнання явищ дійсності в умовах спеціального відтворення природних закономірностей на основі певної наукової теорії, що визначає мету, спосіб проведення та інтерпретацію результатів Е. Як засіб зіставлення теоретичних моделей з реальними фізичними процесами Е. забезпечує емпіричну осмисленість величин, що задають абстрактний об'єкт теорій, а тим самим їх пізнавальну цінність. Сучасна наука використовує: 1) реальні Е., серед яких розрізняють: якісні Е., мета яких - встановити наявність або відсутність постульованих теоріями явищ; вимірювальні Е., спрямовані на те, щоб встановити кількісне значення досліджуваних характеристик об'єкта; 2) мисленнєві Е., здійснювані з метою створення ідеалізованої мисленнєвої картини об'єкта, який являє собою перехідний щабель від реального до абстрактного об'єкта теорії. Ідеалізація в мисленнєвому Е. не тільки об'єкта дослідження, а й приладів та умов здійснення Е. дозволяє уникнути непосильних труднощів практичного характеру, на які наражається реальний Е. Останнім часом великого значення у науці набуває комп'ютерний Е.Л. Озадовська... смотреть
-у, ч. 1) Один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов. ... смотреть
ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випит... смотреть
-у, ч. 1》 Один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов.2... смотреть
эксперимент - experiment - Experiment, Test, Versuch - 1) Спроба, дослід. 2) Форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами. Розрізняють пасивний та активний Е. В сучасних експериментальних дослідженнях технологічних процесів широко застосовується планування експерименту.... смотреть
Experiment; (спроба) test, trial, tentativeвирішальний експеримент — crucial experimentнаслідки експерименту — experimental resultsу вигляді експеримен... смотреть
рос. эксперимент (латин. experimentum від experior — випробовую) — вивчення, дослідження явищ і процесів шляхом їх моделювання, відтворення. Е. економічні вкрай обмежені, оскільки проведення їх із суб'єктами господарювання — людьми може мати несприятливі соціальні наслідки.... смотреть
експериме́нт[еикспеириемент]-нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
[eksperyment]ч.1) eksperyment2) doświadczenie, eksperyment
(англ. ехреriment) 1. один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою ретельно вибраних або штучно створених умов. 2. дослід, спроба здійснити щось вперше.... смотреть
Метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища (чи його зміну) в штучно створених (лабораторних) умовах з метою дослідження і з'ясування п... смотреть
метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища (чи його зміну) в штучно створених (лабораторних) умовах з метою дослідження і з'ясування процесу його розвитку.... смотреть
експеримент; ч. (лат., від випробовую) 1. Спроба, дослід. 2. Форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження явищ.... смотреть
експеримент мэксперимент
Дослід, випроба, спроба, див. практика, тест
проба, дослід, р. спроба, ід. пробна куля; мн. ЕКСПЕРИМЕНТИ дослідження.
【阳】 实验, 试验
{еикспеириеме́нт} -нту, м. (на) -нті, мн. -нтие, -нтіў.
Експериме́нт, -ту; -ме́нти, -нтів
ім experiment • слідчий ~ investigative experiment
Prøve, forsøk, eksperiment
Prøve, forsøg, eksperiment
Försök, experiment
експериме́нт іменник чоловічого роду
астр.; техн.; физ. эксперимент
ცდა, ექსპერიმენტი
-у m eksperyment
эксперимент, опыт
експеримент, -у
experiment
experiment
метод вивчення соціальних явищ і процесів, що здійснюється шляхом спостереження за зміною соціального об’єкта під впливом факторів, які контролюють і спрямовують його розвиток відповідно з програмами і практичними цілями дослідження. Е.с. вимагає внесення змін у відносини, що склалися; контроль за впливом змін на діяльність і поведінку особи і соціальної груп; аналіз і оцінку результатів цього впливу. Е.с. виконує пізнавальні функції перевірки гіпотези і одержання нового знання, практичної перевірки ефективності форм і методів діяльності з метою їх вдосконалення. англ. social experiment; нім. Sozialexperiment n -(e)s, -e; угор. szociális kisérlet; рос. эксперимент социальный.... смотреть
імен. чол. роду1. один з основних методiв наукового дослiдження2. взагалi намагання, спроба здiйснити щось яким-небудь способомэксперимент
ПравильноЕксперимент – єдиний правильний варіант написання слова в українській мові. Слово експеримент походить від латинського experimentum – проба, д... смотреть