ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

екзальта́ція (лат. exaltatio, від exaltus – дуже високий) збуджений стан, надмірна захопленість. У психіатрії – стан збудження без потьмарення свідомості.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ЕКЗАМЕН →← ЕКЕР

Смотреть что такое ЕКЗАЛЬТАЦІЯ в других словарях:

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ – ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬЕкзальтація, -ї, ор. -єю, книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чогось: хвороблива екзальтація, сентиме... смотреть

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

імен. жін. родунадмiрне захоплення чимось, збудження пiд впливом чого-небудьэкзальтация

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

-ї, ж. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь.

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

[ekzal'tacja]ж.egzaltacja

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

екзальтація; ж. (лат., від дуже високий) збуджений стан, надмірна захопленість, У психіатрії - стан збудження без потьмарення свідомості.

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

захопленість, збудженість, захоплення, захват, збудження, піднесення, сил. ЕКСТАЗА, вибух емоцій; екзальтованість.

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

Екзальта́ція:— захоплення, захват [47]

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

-ї, ж. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь.

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

Екзальта́ція, -ції, -цією

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

екзальта́ція іменник жіночого роду

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ

экзальтация

T: 108