Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
Едикт -а, муж. Стар. форма имени (см. Эдикт).Отч.: Едиктович, Едиктовна. Словарь личных имён. Едикт -а, м. Стар. форма имени Эдикт (см.). Отч.: ... смотреть
УКА́З (розпорядження, наказ уряду, верховної влади, що має силу закону), ПОСТАНО́ВА, ДЕКРЕ́Т, АКТ, УНІВЕРСА́Л, ЕДИКТ. Укази президента; Урядова постано... смотреть
-у, ч., іст. 1) У Стародавньому Римі – програма діяльності претора, консула та інших службових осіб, яку вони оголошували, вступаючи на посаду. 2) Дуж... смотреть
Еди́кт:— указ [34]— указ, назва відповідних урядових розпоряджень [44-1]— урядовий указ [44-2]— ліцитаційний едикт: ухвала про продаж з торгів [II;III]... смотреть
-у, ч. , іст. 1》 У Стародавньому Римі – програма діяльності претора, консула та інших службових осіб, яку вони оголошували, вступаючи на посаду.2》 Ду... смотреть
едикт; ч. (лат., від оголошую) 1. У Стародавньому Римі заява, що містила програму діяльності магістрату або службової особи (претора, консула). 2. Особливо важливий указ імператора чи короля.... смотреть
[edykt]ч.edykt юр.
У стародавньому Римі розпорядження урядовців, насамперед претора, пізніше імператора; у Франції до 1789 королівський указ.
у стародавньому Римі розпорядження урядовців, насамперед претора, пізніше імператора; у Франції до 1789 королівський указ.
Едикт, -а, м. Стар. форма имени Эдикт (см.). Отч.: Едиктович, Едиктовна.
іст.edict, decree
Еди́кт, -ту; еди́кти, -ктів
еди́кт іменник чоловічого роду указ іст.
(королівський) указ, грамота, акт, ЗАКОН.
Наказ
ист. эдикт
ban, edict
едикт, -у