ДИФАМАЦІЯ

дифама́ція (лат. diffamatio, від diffamo – позбавляю доброго імені) оголошення (як правило, в пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ДИФЕРЕНТ →← ДИФІРАМБ

Смотреть что такое ДИФАМАЦІЯ в других словарях:

ДИФАМАЦІЯ

ДИФАМА́ЦІЯ, ї, ж.Поширення у будь-якій формі дійсних чи вигаданих відомостей, що принижують честь, гідність чи репутацію особи, установи або організаці... смотреть

ДИФАМАЦІЯ

-ї, ж. Оголошення (зазвичай у пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.

ДИФАМАЦІЯ

дифамація; ж. (лат., від позбавляю доброго імені) оголошення (як правило, в пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.... смотреть

ДИФАМАЦІЯ

ім (розголошення відомостей, що ганьблять когось) damaging words; defamation; defamatory imputation; (наклеп тж) calumny; (criminal) libel; slander • зловмисна ~ malicious defamation... смотреть

ДИФАМАЦІЯ

рос. дифамация (від латин. diffamo (diffamatio) — позбавляю доброго імені) — публікація в пресі даних (дійсних чи вигаданих), які компрометують особу, установу, організацію тощо.... смотреть

ДИФАМАЦІЯ

[dyfamacja]ж.dyfamacia, potwarz

ДИФАМАЦІЯ

-ї, ж. Оголошення (зазвичай у пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.

ДИФАМАЦІЯ

Дифама́ція:— знеславлення, публічне розголошування чуток, що ганьблять чию-небудь честь [47]

ДИФАМАЦІЯ

імен. жін. роду

ДИФАМАЦІЯ

defamation of character, defamation, denigration, libel, (як правопорушення) tort of defamation

ДИФАМАЦІЯ

дифамація ім. defamation; libel; slander;зловмисна \~ malicious defamation;

ДИФАМАЦІЯ

Дифама́ція, -ції, -цією

ДИФАМАЦІЯ

дифама́ція іменник жіночого роду

T: 117