ДЕМОНІЗМ

демоні́зм (від демон) 1. Віра в існування злих духів; характерна для більшості релігій персоніфікація зла в образі демона. 2. Переносно – особливість вдачі людей, які дістають насолоду від страждань інших.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ →← ДЕМОН

Смотреть что такое ДЕМОНІЗМ в других словарях:

ДЕМОНІЗМ

ДЕМОНІЗМ (від грецьк. δαίμων - божество) - форма прадавніх вірувань, що полягала в уявленнях про існування надприродних істот - демонів як безплотних сутностей. Властивий різним релігіям - юдаїзмові, християнству, ісламу, відбиваючи їхню спадщину. Згідно з Д., душі людей і тварин є духами, які можуть вільно залишати тіло, вселятися в інший предмет, перетворюючи його несподіваним чином (палицю - в людину і т.п. ). З часом уявлення про демонів послужили первісним матеріалом для вироблення образів духів-богів. Демони відомі у міфології багатьох народів: у стародавніх римлян це були генії - покровителі роду й місцевості, у давньоукр. міфології - мавки, дідьки, домовики, лісовики тощо.Б. Лобовик... смотреть

ДЕМОНІЗМ

демонізм; ч. (демон) 1. Віра в існування злих духів; характерна для більшості релігій персоніфікація зла в образі демона. 2. перен. Особливість вдачі людей, які дістають насолоду від страждань інших.... смотреть

ДЕМОНІЗМ

-у, ч. Властивість за знач. демонічний; демонська сила.

ДЕМОНІЗМ

[demonizm]ч.demonizm

ДЕМОНІЗМ

-у, ч. Властивість за знач. демонічний; демонська сила.

ДЕМОНІЗМ

Бісівщина, чортівство

ДЕМОНІЗМ

Демоні́зм, -му, -мові

ДЕМОНІЗМ

демоні́зм іменник чоловічого роду

ДЕМОНІЗМ

демонізм, -у

ДЕМОНІЗМ

демонизм

ДЕМОНІЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.лінгв.демонизм

T: 97