ДЕМЕНЦІЯ

деме́нція (лат. dementia – безумство) слабоумство, що виникає в людини як результат деякого ураження головного мозку при атеросклерозі, епілепсії тощо.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ДЕМЕРЕДЖ →← ДЕМАСКУВАННЯ

Смотреть что такое ДЕМЕНЦІЯ в других словарях:

ДЕМЕНЦІЯ

-ї, ж., мед. Слабоумство, що виникає внаслідок ураження головного мозку. •• Алкогольна деменція — деменція, що спостерігається на останніх стадіях сер... смотреть

ДЕМЕНЦІЯ

-ї, ж. , мед. Слабоумство, що виникає внаслідок ураження головного мозку.Алкогольна деменція — деменція, що спостерігається на останніх стадіях серйозн... смотреть

ДЕМЕНЦІЯ

ДЕМЕ́НЦІЯ, ї, ж., мед.Набуте недоумство.Для деменції характерним є стійке зниження пізнавальної діяльності з втратою в тій чи іншій мірі раніше засвоєн... смотреть

ДЕМЕНЦІЯ

Вада розумового розвитку — погіршення здатності осмислювати і критично оцінювати ситуацію; виникає внаслідок обширного пошкодження тканин мозку; найчас... смотреть

ДЕМЕНЦІЯ

вада розумового розвитку - погіршення здатності осмислювати і критично оцінювати ситуацію; виникає внаслідок обширного пошкодження тканин мозку; найчастіше це судинні або дегенеративні зміни в старечому віці.... смотреть

ДЕМЕНЦІЯ

[demencja]ж.demencja мед.

ДЕМЕНЦІЯ

деменція; ж. (лат., безумство) слабоумство, що виникає в людини як результат деякого ураження головного мозку при атеросклерозі, епілепсії тощо.

ДЕМЕНЦІЯ

імен. жін. родудеменция

ДЕМЕНЦІЯ

(мед.) розумоспад, здуріння

ДЕМЕНЦІЯ

деме́нція іменник жіночого роду

T: 99