Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ДЕЛІНКВЕ́НТ, а, ч., юр.Особа, чия поведінка суперечить нормам певної галузі права.У роки радянської влади в'язниці несли відповідне ідеологічне наванта... смотреть
ім (правопорушник) delinquent; tort-feasor; trespasser • агресивний ~ aggressive (violent) delinquent • вроджений ~ delinquent by birth • запеклий ~ hard-core (persistent) delinquent • можливий (передбачуваний) ~ alleged delinquent • неповнолітній ~ juvenile delinquent • потенційний ~ potential delinquent... смотреть
[delinkwent]ч.delikwent
особа, яка чинить порушення існуючого кримінального законодавства. англ. delinquent; нім. Delinquent m -en, -en; угор. delinkvens; рос. делинквент.
-а, ч. Правопорушник, злочинець.
рос. делинквент (від латин. delinquens (delinduentis) — той, хто вчиняє провину) — правопорушник. Див. також Делікт.
делінквент; ч. (лат., той, що вчиняє провину) в англо-американському праві правопорушник. Див. також: делікт
делінквент ім. delinquent; trespasser;неповнолітній \~ juvenile delinquent
делінкве́нт іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Правопорушник, злочинець.
Стратенець, злочинець
tortfeasor, wrongdoer
delinquent by tendency