ДЕДУКЦІЯ

деду́кція (лат. deductio, від deduco – відводжу, виводжу) метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ДЕЕМУЛЬСАТОР →← ДЕДУКТИВНИЙ

Смотреть что такое ДЕДУКЦІЯ в других словарях:

ДЕДУКЦІЯ

ДЕДУКЦІЯ (лат. deductio, від deduco - відводжу, виводжу) - у традиційній логіці перехід від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила логічним шляхом з одних положень, як істинних, з необхідністю виводиться нове істинне положення. Логічною підставою дедуктивного висновку є аксіома: "Все, що стверджується або заперечується відносно якогось класу предметів у цілому, стверджується або заперечується відносно окремих предметів цього класу". Дедуктивні умовиводи бувають категоричними, умовними і розділювальними. Д. має також значення методу дослідження. При цьому методі окреме пізнається на основі знання загальної закономірності О. собливо широкого значення дедуктивний метод набув при побудові наукових теорій. Різновидом дедуктивного методу є аксіоматичний метод. Теорію Д. вперше створив Аристотель. Для філософів XVII - XVIII ст. характерне протиставлення Д. індукції. У сучасній логіці Д. розуміється як формальний засіб, який забезпечує виведення істинних висновків із істинних засновків.... смотреть

ДЕДУКЦІЯ

-ї, ж., лог. Метод дослідження, за яким окреме пізнається на основі знання загального; прот. індукція.

ДЕДУКЦІЯ

дедукция - deduction - Deduktion - метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення.... смотреть

ДЕДУКЦІЯ

Дедуктивні висновки, міркування, які полягають в обґрунтуванні якоїсь думки посиланням на думку, з якої вона логічно витікає; в звичайному розумінні — ... смотреть

ДЕДУКЦІЯ

імен. жін. роду, тільки одн.філос.дедукция

ДЕДУКЦІЯ

дедукція; ж. (лат., від відводжу, виводжу) 1. Метод дослідження від загального до окремого. 2. фіаос. Одна з форм умовиводу, коли на основі загального правила з одних положень виводиться новий принцип.... смотреть

ДЕДУКЦІЯ

дедуктивні висновки, міркування, які полягають в обґрунтуванні якоїсь думки посиланням на думку, з якої вона логічно витікає; в звичайному розумінні - виведення детальних суджень із загальних, умовиводи.... смотреть

ДЕДУКЦІЯ

[dedukcja]ж.dedukcja

ДЕДУКЦІЯ

-ї, ж. , лог. Метод дослідження, за яким окреме пізнається на основі знання загального; прот. індукція.

ДЕДУКЦІЯ

лог.deduction

ДЕДУКЦІЯ

Деду́кція, -кції, -кцією

ДЕДУКЦІЯ

деду́кція іменник жіночого роду

ДЕДУКЦІЯ

Висновок

ДЕДУКЦІЯ

матем. дедукция

ДЕДУКЦІЯ

лог. дедукция

ДЕДУКЦІЯ

დედუქცია

T: 202