ГАБІТУС

га́бітус (від лат. habitus – зовнішність) зовнішній вигляд тваринного або рослинного організму, кристала мінералу.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ГАБАРДИН →← ГАБІОН

Смотреть что такое ГАБІТУС в других словарях:

ГАБІТУС

ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́... смотреть

ГАБІТУС

ГА́БІТУС, у, ч., спец.Зовнішній вигляд людини, тварини, рослини, мінералу і т. ін.Більш сприятливі умови зростання зумовлюють оптимальну реалізацію пот... смотреть

ГАБІТУС

-у, ч. 1) Зовнішній вигляд людини, її конституція, статура. 2) Зовнішній вигляд тварини або рослинного організму, кристалу та ін.

ГАБІТУС

[habitus]ч.habitus біол.

ГАБІТУС

-у, ч. 1》 Зовнішній вигляд людини, її конституція, статура.2》 Зовнішній вигляд тварини або рослинного організму, кристалу та ін.

ГАБІТУС

габітус; ч. (лат., зовнішність) зовнішній вигляд тваринного або рослинного організму, кристала, мінералу.

ГАБІТУС

габитус - habit - Habitus - зовнішній вигляд, напр. кристала тощо.

ГАБІТУС

General appearance

ГАБІТУС

(лат.) Зовнішній вигляд дерев, кущів.

ГАБІТУС

га́бітус іменник чоловічого роду

ГАБІТУС

Зовнішність

ГАБІТУС

габітус, -у

ГАБІТУС -У

імен. чол. родугабитус

T: 140