ІНДИВІДУУМ

індиві́дуум див. «індивід»

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ІНДИГО →← ІНДИВІДУАЛЬНИЙ

Смотреть что такое ІНДИВІДУУМ в других словарях:

ІНДИВІДУУМ

ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ... смотреть

ІНДИВІДУУМ

імен. чол. роду, жив.техн., екон.кожний, окремо iснуючий живий органiзм; окрема людина, особистiстьиндивидуум

ІНДИВІДУУМ

-а, ч., книжн. Кожний самостійно існуючий живий організм: особина. || Окрема людина, особистість.

ІНДИВІДУУМ

[indywiduum]ч.indywiduum

ІНДИВІДУУМ

індивідуум; ч. (лат.) 1. Кожен самостійно існуючий живий організм; особина. 2. Окрема людина, особистість, персона, тип, суб'єкт.

ІНДИВІДУУМ

-а, ч. , книжн. Кожний самостійно існуючий живий організм: особина.|| Окрема людина, особистість.

ІНДИВІДУУМ

= індивід

ІНДИВІДУУМ

Індиві́дуум, -ма, -мові; -уми, -мів

ІНДИВІДУУМ

індиві́дуум іменник чоловічого роду, істота

ІНДИВІДУУМ

індивідуум, -а

ІНДИВІДУУМ

см. індивід

T: 81