ВАСАЛІТЕТ

васаліте́т (франц. vassalite, від лат. vassus – слуга) за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів [(сеньйорів (1)].

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ВАСИЛІАНИ →← ВАСАЛ

Смотреть что такое ВАСАЛІТЕТ в других словарях:

ВАСАЛІТЕТ

ВАСАЛІТЕ́Т, у, ч., іст.У середні віки – система відносин особистої залежності одних феодалів – васалів від інших – сеньйорів.Васалітет як розвинутий ін... смотреть

ВАСАЛІТЕТ

-у, ч. У середні віки в Західній Європі – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).

ВАСАЛІТЕТ

васалітет; ч. (фр., від лат., слуга) за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів (сеньйорів).... смотреть

ВАСАЛІТЕТ

-у, ч. У середні віки в Західній Європі – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).

ВАСАЛІТЕТ

васаліте́т іменник чоловічого роду

ВАСАЛІТЕТ

васалітет, -у

ВАСАЛІТЕТ -У

імен. чол. родуіст.вассалитет

T: 123