Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
інвекти́ва• інвектива[лат. invectiva (oratio) — лайлива промова)]1) Творчий прийом, що полягає в різкому викритті, сатиричному висміюванні реальних осі... смотреть
ОБВИНУВА́ЧЕННЯ (те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує кого-небудь), ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, ІНКРИМІНА́ЦІЯ книжн., ОСКА́РЖЕННЯ заст., ІНВ... смотреть
інвекти́ва образа, зневага (ст): Ще в 1941 р. дав мені прочитати їхню літературу, таку, як “Бунт Бандери”, видану у Кракові, і я жахнувся, скільки там було інвективів і калюмній проти Бандери і цілої революційної ОУН (Микула)... смотреть
-и, ж., книжн. Гострий виступ проти кого-, чого-небудь; гостре обвинувачення.
[inwektywa]ж.inwektywa
інвектива; ж. (лат., лайлива (промова), від нападаю) різкий викривальний виступ, образлива промова, лайка, випад, спрямовані проти кого-небудь.
імен. жін. родуинвектива
Інвекти́́ва:— різке викривальне звернення; гострий випад [55]
(лат. іnvektiva, від invehor — нападаю) гострий викривальний виступ, різке звинувачення, осуд когось.
-и, ж. , книжн. Гострий виступ проти кого-, чого-небудь; гостре обвинувачення.
Лайка, зневага, напад
інвекти́ва іменник жіночого роду