Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ВІО́ЛА¹, и, ж.1. Смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий за віолончель та квінтою нижчий від скрипки; альт.Поза склом [... смотреть
-и, ж. 1) Смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки; альт. 2) Старовинний с... смотреть
-и, ж. 1》 Смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віолончелі та квінтою нижчий від скрипки; альт.2》 Старовинний с... смотреть
АЛЬТ (музичний смичковий інструмент), ВІО́ЛА. Смичкові інструменти — скрипки, альти, віолончелі зараз виготовляють на фабриках (з газети); Поза склом (... смотреть
запозичене: англ. Viola; від лат. viola — фіалка. Віолонька, Віолочка, Віолка; оля. Саша, Петя та Віола, Славик, Люся і Тарас — всі, звичайно, ходять в школу, в п'ятий, в шостий, в сьомий клас (Н. Забіла).... смотреть
[wioła]ж.wiola муз. інстр.
власна назва, імен. жін. родуВиола
імен. жін. родумуз.виола
Віола (іт.) загальна назва струнних смичкових інструментів, поширених у середні віки в романських країнах.
(старовинний музичний інструмент) viol; (альт) viola
віо́ла іменник жіночого роду
Віо́ла прізвище
муз. виола
тенорова віола. За розміром близька до віолончелі. Має шість струн (D, G, c, e, a, d1). Найбільш поширеною В.д.г. була в XVI - XVIII ст. Музику для цього інструмента створювали Й.С.Бах, Г.Персел та ін. В ХХ ст. інтерес до гри на В.д.г. відновився.... смотреть