Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
ВІАДУ́К, а, ч.Міст через яр, провалля, ущелину, залізничні колії і т. ін.Авто майнуло через віадук і зникло в гущавині парку (Ю. Смолич);Ще хвилина – й... смотреть
МІСТ (споруда для переїзду, переходу через річку, дорогу, яр тощо); ВІАДУ́К (звичайно на високих підпорах — через глибокий яр, дорогу тощо); ПОНТО́Н (н... смотреть
(лат. — шлях і веду) Шляхопровід через ущелину, долину або глибокий яр, байрак, річку. Багатопрогонні та багатоярусні, аркові або балкові В. спиралися на підпори різної висоти, найбільший прогін влаштовувався у найвищій (над рівнем поверхні землі) частині (порівн. естакада). У стародавні часи зводилися з великих кам'яних блоків, у XIX–XX ст. часто виконувалися металевими і залізобетонними. Пішохідні В. звичайно робились з дерев'яних конструкцій.... смотреть
віаду́к[в'іадук]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
віадук; ч. (фр., від лат., шлях, дорога і веду) мостова споруда, якою дорогу переводять через глибокий яр, балку, ущелину. Див. також: акведук, дюкер, естакада... смотреть
-а, ч. Міст через яр, провалля, залізничні колії тощо.
«мостова споруда через впадину або іншу дорогу» - viaduct < лат. via «дорога» і англ. aque(duct), з лат. aqueductus «акведук» /ЕСУМ І,188/.
імен. чол. родувиадук
-а, ч. Міст через яр, провалля, залізничні колії тощо.
{віаду́к} -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -кіў.
віаду́к іменник чоловічого роду
Viadukt
Viaduct
техн. виадук
віадук, -а
виадук