БЕДУЇН

(араб. бадауїн, множ. від бадауї – житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

БЕЗБОЛ →← БЕДЛЕНД

Смотреть что такое БЕДУЇН в других словарях:

БЕДУЇН

імен. чол. роду, жив.розм.бедуин

БЕДУЇН

[bedujin]ч.Beduin

БЕДУЇН

БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни.

БЕДУЇН

бедуїн; ч. (араб.,бадауїн, множ, від бадауї - житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки.

БЕДУЇН

Бедуї́н, -на; -ї́ни, -нів

БЕДУЇН

бедуї́н іменник чоловічого роду, істота

БЕДУЇН

бедуїн, -а

T: 114