ІМБИР

імби́р, інби́р (нім. Ingbeer, від лат. zingiber, з інд. мов) багаторічна тропічна рослина родини імбірних. Культивують. Кореневище І. застосовують як прянощі.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ІМЕДІОГРАФІЯ →← ІМБЕЦИЛЬНІСТЬ

Смотреть что такое ІМБИР в других словарях:

ІМБИР

1. рід багаторічних рослин родини імбирних; бл. 85 видів, що дико ростуть у тропічній Азії, Пн. Австралії; суцвіття у вигляді колосу; м'ясисте кореневи... смотреть

ІМБИР

1. рід багаторічних рослин родини імбирних; бл. 85 видів, що дико ростуть у тропічній Азії, Пн. Австралії; суцвіття у вигляді колосу; м'ясисте кореневище і. лікарського є джерелом ефірних масел для фармакологічної промисловості, його їдять у сирому вигляді або використовують як приправу; 2. пряна приправа з різким запахом і смаком; одержують із висушених кореневищ (інколи змелених на порошок) і. лікарського; використовується як додаток до тіста, лікерів, пива.... смотреть

ІМБИР

-у, ч. Тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате на ефірні олії. || Прянощі, вигот. з цього кореневища.

ІМБИР

[imbyr]ч.imbir бот., кулінар.

ІМБИР

імбир; ч. (нім., від лат., з інд. мов) 1. Тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними оліями. 2. Прянощі, виготовлені з цього кореневища.... смотреть

ІМБИР

-у, ч. Тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате на ефірні олії.|| Прянощі, вигот. з цього кореневища.

ІМБИР

Ingefær, ingefærplante

ІМБИР

імби́р іменник чоловічого роду

ІМБИР

Ingefära

ІМБИР

Ingefær

ІМБИР

ჯანჯაფილი, კოჭა

ІМБИР

імбир, -у

ІМБИР

имбирь

ІМБИР У

імен. чол. роду, тільки одн.бот., екон.тропiчна рослина з корневища якої виготовляють прянощiимбирь

T: 84