БІТНИК

бі́тник (від англ. beat – бити, розбивати) учасник стихійного, анархічно-бунтарського руху молоді, який виник у капіталістичних країнах (головним чином у США і Великобританії) після 2-ї світової війни. Рух Б., позбавлений будь-якої позитивної соціально-політичної програми, часто виявляється в порушенні елементарних норм людського співжиття.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

БІТОНАЛЬНІСТЬ →← БІТЛЗ

Смотреть что такое БІТНИК в других словарях:

БІТНИК

БІ́ТНИК, а, ч.Представник бунтарського молодіжного руху в країнах Заходу 1950–1960-х рр., послідовники якого декларували незадоволення стандартизацією ... смотреть

БІТНИК

-а, ч. Представник "розбитого покоління" – руху серед американської молоді середини 50 – початку 60-х рр., яка була незадоволена стандартизацією особи... смотреть

БІТНИК

бітник; ч. (англ., бити, розбивати) учасник стихійного, анархічно-бунтарського руху молоді, який виник (головним чином у США і Великобританії) після 2-ї світової війни. Рух Б., позбавлений будь-якої позитивної соціально-політичної програми, часто виявляється в порушенні елементарних норм людського співжиття.... смотреть

БІТНИК

-а, ч. Представник "розбитого покоління" – руху серед американської молоді середини 50 – початку 60-х рр., яка була незадоволена стандартизацією особис... смотреть

БІТНИК

імен. чол. роду, жив.битник

БІТНИК

[bitnyk]ч.bitnik

БІТНИК

див. босяк

БІТНИК

бі́тник іменник чоловічого роду, істота

БІТНИК

бітник, -а

T: 142