БІОТИН

біоти́н (від грец. βιοτή – життя) органічна кристалічна речовина, один з вітамінів. Нестача Б. в їжі спричиняє ураження шкіри, м’язову кволість, сонливість тощо. Найбагатші на Б. помідори, дріжджі, яєчний жовток, печінка.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

БІОТИП →← БІОТЕХНІЯ

Смотреть что такое БІОТИН в других словарях:

БІОТИН

БІОТИН (вітамін Н) — водорозчинний вітамін групи В: Безбарвні кристали, розчинні у воді; мол. м. 244,3. Б. є коферментом ферментів, що беруть участь у... смотреть

БІОТИН

БІОТИ́Н, у, ч.Біологічно активна речовина групи вітамінів.Біотин відіграє важливу роль в обміні вуглеводів і жирних кислот (з наук.-техн. літ.).

БІОТИН

біотин; ч. (гр., життя) органічна кристалічна речовина, один з вітамінів. Нестача Б. в їжі спричиняє ураження шкіри, м'язову кволість, сонливість тощо. Набагатші на Б. помідори, дріжджі, яєчний жовток, печінка.... смотреть

БІОТИН

-у, ч. Біологічно активна речовина з групи вітамінів, яка бере участь в біосинтезі кислот і стеринів.

БІОТИН

[biotyn]ч.biotyna

БІОТИН

-у, ч. Біологічно активна речовина з групи вітамінів, яка бере участь в біосинтезі кислот і стеринів.

БІОТИН

біохім.biotin, vitamin H

БІОТИН

біоти́н іменник чоловічого роду вітамін H

БІОТИН

біотин, -у

БІОТИН У

імен. чол. родубиотин

T: 248