ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). В... смотреть
бівак; ч. (фр., від старонім., додаткова зовнішня варта) бівуак; 1. Розташування військ, на відпочинок поза населеними пунктами. 2. Табір, місце відпочинку війська під час походу.... смотреть
Біва́к, -ва́ку; -ва́ки, -ків або бівуа́к, -ку (фр.) (табір)
[biwak]ч.biwak
БІВА́К див. бівуа́к.
Біва́к:— бівуак, місце відпочинку або ночівлі військ у польових умовах [51]
імен. чол. родубивак
див. бівуак.
біва́к іменник чоловічого роду
див. бівуак.
см. бівуак
бівак, -у