ІЗОЛЯТОР

ізоля́тор (франц. isolateur, від isoler – роз’єднувати, відокремлювати) 1. Речовина, що погано проводить електричний струм, тепло тощо. 2. Виріб з фарфору, пластмас для кріплення струмонесучих проводів, шин та частин приладів. 3. Відокремлене приміщення для утримування хворих з інфекційними чи нерозпізнаними хворобами.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ІЗОЛЯЦІЙНИЙ →← ІЗОЛЮЮЧИЙ

Смотреть что такое ІЗОЛЯТОР в других словарях:

ІЗОЛЯТОР

изолятор - insulator - Isolator - 1) Речовина, що погано проводить електричний струм, тепло тощо. За аґреґатним станом електричні І. Поділяють на газоподібні, рідкі та тверді. Основні електричні х-ки І.: питомий електричний опір, діелектрична проникність, тангенс кута діелектричних втрат і напруженість електричного поля за якої відбувається пробій І. 2) Виріб з фарфору, пластмас для кріплення проводів, шин та частин приладів, які знаходяться під електричною напругою. Розрізняють І. - лінійні – для кріплення проводів до опор ЛЕП; - стаціонарні – для монтажу струмопровідних частин у розподільчих установках (РУ); - апаратні – для кріплення і розділення деталей в електричних апаратах та машинах. 3) І. металевий – відрізок короткозамкнутої на одному кінці 2-провідної або коаксіальної лінії довжиною ¼ довжини робочої радіохвилі. Має дуже великий ел. опір на другому кінці лінії. Використовується як опора НВЧ-конструкцій або як штучний зазор (обрив) на лінії.... смотреть

ІЗОЛЯТОР

-а, ч. 1) Речовина, що не проводить електричного струму; діелектрик. 2) Виріб для ізоляції та кріплення дроту. 3) Приміщення для тимчасової ізоляції л... смотреть

ІЗОЛЯТОР

ІЗОЛЯ́ТОР (речовина, що не проводить електричного струму), ДІЕЛЕ́КТРИК, НЕПРОВІДНИ́К. Вона (слюда) широко застосовується в техніці як надійний ізолятор... смотреть

ІЗОЛЯТОР

-а, ч. 1》 Речовина, що не проводить електричного струму; діелектрик.2》 Виріб для ізоляції та кріплення дроту.3》 Приміщення для тимчасової ізоляції л... смотреть

ІЗОЛЯТОР

імен. чол. роду1. речовина, що не проводить електричного струму; дiелектрик2. вирiб для iзоляцiї та крiплення дроту3. примiщення для тимчасової iзоляц... смотреть

ІЗОЛЯТОР

ізолятор ім. isolation ward; solitary confinement cell;\~ тимчасового тримання detention center; слідчий \~ investigatory isolation ward; pre-trial prison; (для малолітніх правопорушників) remand home / center; штрафний \~ penal isolation ward;... смотреть

ІЗОЛЯТОР

ізолятор; ч. (фр., від роз'єднувати, відокремлювати) 1. Речовина, що не проводить електричного струму; діелектрик. 2. Виріб для ізоляції та кріплення дроту. 3. Приміщення для тимчасової ізоляції людей з певними цілями.... смотреть

ІЗОЛЯТОР

1) тех., ел. insulator2) (у лікарні) isolation ward; (у в'язниці) solitary confinement cell

ІЗОЛЯТОР

ім isolation ward; [юр тж] solitary confinement cell; (карцер тж) disciplinary cell; lock-up • слідчий ~ investigatory isolation ward • штрафний ~ disciplinary cell; lock-up; penal isolation ward... смотреть

ІЗОЛЯТОР

[izorator]ч.separatka (в'язниця, лікарня), izolator

ІЗОЛЯТОР

【阳】 电1) 绝缘子2) 绝缘器3) 绝缘体

ІЗОЛЯТОР

В електротехніці — елемент для механічного з'єднання і одночасно — електричної ізоляції частин, які перебувають під напругою.

ІЗОЛЯТОР

в електротехніці - елемент для механічного з'єднання і одночасно - електричної ізоляції частин, які перебувають під напругою.

ІЗОЛЯТОР

(у вязниці, лікарні) isolation ward, probationary ward

ІЗОЛЯТОР

Ізоля́тор, -ра; -тори, -рів

ІЗОЛЯТОР

ізоля́тор іменник чоловічого роду

ІЗОЛЯТОР

техн. изолятор

ІЗОЛЯТОР

ізолятор, -а

ІЗОЛЯТОР

იზოლატორი

ІЗОЛЯТОР

изолятор

T: 134