ІЗОКОЛОН

ізо́колон (грец. ίσόκωλον, від ϊσος – однаковий і κώλον – гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повний паралелізм.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ІЗОЛІНІЯ →← ІЗОКЛІНИ

Смотреть что такое ІЗОКОЛОН в других словарях:

ІЗОКОЛОН

ізоколо́н• ізоколон(від грец. ίσόκωλον — рівночленність)- риторична фігура, кількаразовий повтор на невеликому відрізку худож. тексту одних і тих же сл... смотреть

ІЗОКОЛОН

ІЗО́КОЛОН, у, ч., літ.Риторична фігура, в якій у двох або кількох відрізках мовлення частини речення розміщені в однаковому порядку.Прийом ізоколону ст... смотреть

ІЗОКОЛОН

(гр. іso — однаковий, kolon — гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повна синтаксична й інтонаційна відповідність частин речення: Понад ставом увечері Хитається очерет // Дожидає мати сина до світа вечерят // Понад ставом увечері шепочеться осока // Дожидає в темнім гаї Дівчинонька козака (Нар. творчість).... смотреть

ІЗОКОЛОН

-а, ч. Риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм.

ІЗОКОЛОН

ізоколон; ч. (гр.) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм.

ІЗОКОЛОН

-а, ч. Риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм.

ІЗОКОЛОН

ізоколо́н іменник чоловічого роду стилістична фігура

ІЗОКОЛОН У

імен. чол. родуизоколон

T: 155