ХІТИН

хіти́н (від грец. χιτών – покрив, оболонка) вуглевод; природний азотовмісний полісахарид. Основний компонент зовнішнього скелета ракоподібних, павуків і комах та оболонок клітин деяких грибів.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ХІТОН →← ХІРУРГИ

Смотреть что такое ХІТИН в других словарях:

ХІТИН

ХІТИН (грец. хітон — одяг, покривало) — природний ланцюговий полісахарид, побудований із залишків N-ацетил-в-D-глюкозаміну з 1 > 4 зв’язками між ними. ... смотреть

ХІТИН

ХІТИ́Н, у, ч.Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоро... смотреть

ХІТИН

ХІТИН – ХІТОН – ХІТОНИХітин, -у. Природний азотовмісний полісахарид, який утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, комах, оболонки грибів, деяки... смотреть

ХІТИН

-у, ч. Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей ... смотреть

ХІТИН

[nityn]ч.chityna біол., хім.

ХІТИН

хітин; ч. (гр., покрив, оболонка) вуглевод; природний азотовмісний полісахарид. Основний компонент зовнішнього скелета ракоподібних, павуків і комах та оболонок клітин деяких грибів.... смотреть

ХІТИН

-у, ч. Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей і... смотреть

ХІТИН

біохім.chitin

ХІТИН

Полісахарид; див. сахариди.

ХІТИН

хіти́н іменник чоловічого роду

ХІТИН

полісахарид; див. «сахариди».

ХІТИН

биол. хитин

ХІТИН

хітин, -у

ХІТИН У

імен. чол. родубіол.хитин

T: 158