ФЕРИТ

фери́т (від лат. ferrum – залізо) 1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза (Fe2O3) з окислами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ФЕРМІЙ →← ФЕРЗЬ

Смотреть что такое ФЕРИТ в других словарях:

ФЕРИТ

ФЕРИ́Т, у, ч.1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо.Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й... смотреть

ФЕРИТ

ферит; ч. (лат., залізо) 1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза з окислами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.... смотреть

ФЕРИТ

-у, ч. 1) хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. 2) фіз. Феромагнітний напівпровідник.

ФЕРИТ

-у, ч. 1》 хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо.2》 фіз. Феромагнітний напівпровідник.

ФЕРИТ

[feryt]ч.ferryt

ФЕРИТ

фери́т іменник чоловічого роду

ФЕРИТ

Ferritt

ФЕРИТ

Ferrite

ФЕРИТ

техн.; физ. феррит

ФЕРИТ

ферит, -у

ФЕРИТ

ferrite

ФЕРИТ У

імен. чол. роду

T: 220