Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ.Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях;// Особа, як... смотреть
імен. чол. роду, жив.військ., іст.унтер-офицер
[unter-oficer]ч.podoficer
військ., іст.non-commissioned officer
унтер-офіцер; ч. (нім., від нижчий і офіцер) звання молодшого командного складу в арміях дореволюційної Росії та ряду держав.
у́нтер-офіце́р іменник чоловічого роду, істота іст.
У́нтер-офіце́р, у́нтер-офіце́ра
Підстаршина
унтер-офіцер, -а