Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»
УНІКА́ЛЬНИЙ, а, е.1. Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий.Всередині собору [Софіївського] збереглись всесвітньо відомі софійські фр... смотреть
ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДК... смотреть
уніка́льний[ун'ікал'нией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[unikal'nyj]прикм.unikalny
прикм., має ступ. порівн.уникальный
-а, -е. Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий.
унікальний (лат.) надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий, неповторний, неперевершений, небачений, нечуваний.
одним-єдиний, неповторний, неперевершений, о. без порівняння; небачений, нечуваний, РІДКІСНИЙ, винятковий.
【形】 唯一的, 无双的, 独一无二的
-а, -е.Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий.
рос. уникальный єдиний, винятковий, рідкісний, неповторний.
{уніка́лнией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Однотний, єдиний
Unique
Unik
Unik
Unik
уніка́льний прикметник
unikalny, rzadki
уникальный
уникальный
უნიკალური