ТЕРМІН

те́рмін (лат. Terminus) 1. В давньоримській міфології – божество меж, кордонів. 2. Слово або словосполучення, що виражає певне поняття якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. 3. Строк, визначений час. 4. У логіці – необхідна складова частина судження (суб’єкт і предикат) чи силогізму.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ТЕРМІНАЛЬНИЙ →← ТЕРМІДОР

Смотреть что такое ТЕРМІН в других словарях:

ТЕРМІН

ТЕ́РМІН¹, у, ч.1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк.Не раніш як за два місяці я зможу прислати дещо на Ваші руки... смотреть

ТЕРМІН

I -у, ч.1) Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. Термін кредиту. •• Гарантійний термін — інтервал часу, протягом я... смотреть

ТЕРМІН

I -у, ч. 1》 Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. Термін кредиту.Гарантійний термін — інтервал часу, протягом яког... смотреть

ТЕРМІН

термін ім. term; time; period; period of time; stretch; timeframe;\~ виконання time of performance; \~ виконання обов'язків duration of one's duties; \~ відбування покарання term for serving one's punishment; \~ давності lapse of actions; \~ дії duration; \~ повноважень term of office; \~ подання апеляції term of an appeal; \~ пробації term of probation; \~ ув'язнення prison term; \~, визначений законом term provided by the statute; випробувальний \~ period of probation; встановлений законом \~ statutory period; граничний \~ deadline; завершення \~у expiration of the term; максимальний \~ ув'язнення maximum term in prison; максимальний \~, передбачений законом statutory maximum term; мінімальний \~ ув'язнення minimum term in prison; неминулий \~ unexpired term; скороченя \~у за гарну поведінку time off for good behavior;... смотреть

ТЕРМІН

(кого/чого) імен. чол. роду1. проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк2. призначений, установлений момент, час виконання або наст... смотреть

ТЕРМІН

ТЕРМІН (від лат. terminus - межа, кордон, кінець) - слово або словосполучення, яке позначає поняття, що використовується в певній галузі знання з максимально точним смисловим визначенням. В античній філософії Т. - поняття, основа раціонального пізнання, що фіксує стійкий (довічний) аспект реальності, єдине, або ідею, на противагу мінливому буттю. У традиційній логіці Т. - елемент судження, що входить до складу силогізму (суб'єкт, предикат, або середній Т.). У сучасній логіці замість "Т." частіше вживають "терм", тобто англ. term, визначаючи символ як ім'я об'єкта логічного універсуму певної логічної категорії: індивіда, дескрипції, функції, пропозиції, оператора, предиката та ін. А. Ішмуратов... смотреть

ТЕРМІН

[termin]ч.1) termin (назва)термінологія — teminologia2) termin (строк) (час)термін придатності — termin ważnościдостроково — przed terminemв терміні — ... смотреть

ТЕРМІН

ТЕ́РМІН (відтинок часу, визначений, установлений для чогось), СТРОК, РЕЧЕНЕ́ЦЬ заст. Не можуть не зберігатися справи такої давності там, де не зберігаю... смотреть

ТЕРМІН

термін; ч. (1) (лат.) 1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк, реченець. 2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь; дата. (2) (лат.) 1. Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. 2. розм. Будь-яке слово, будь-який вислів, вираз. (3) (лат.) 1. В давньоримській міфології - божество меж, кордонів.... смотреть

ТЕРМІН

те́рмінI [терм'ін]-на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (слово)II [терм'ін]-ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў (строк)

ТЕРМІН

Те́рмін:— віддати до терміну — віддати до ремісника в науку [III]— див. «віддати до терміну» [III]— тут: судовий процес [20]— час науки в ремеслі, звич... смотреть

ТЕРМІН

Те́рмін. Виїзне засідання суду. Натомість зарядило міністерство, щоби на місци в Боянах відправлювали ся два рази в місяць терміни (Б., 1895, 7, 4)// пол. termin- 1) термін, проміжок часу, 2) термін, час, строк виконання чогось; порівн. термін, лат. -день судової розправи (гал., СЧС, 528).... смотреть

ТЕРМІН

I【阳】 名词, 术语II【阳】 期限, 期间

ТЕРМІН

I(слово) term; (технічний) technical termII(строк) term, date, time

ТЕРМІН

(векселя тощо) date of maturity, length, maturity date, (часовий) period, tenure, (в т. ч. покарання, повноважень, обрання, певної терміносистеми) term, time limit... смотреть

ТЕРМІН

1. реченець, зап. строк; (випробовчий) період; (вказаний) дата; 2. (спец-' іяльний) ЛІНҐ. слово, вислів, вираз, кн. лексема.

ТЕРМІН

1. назва, наймення, тямка2. реченець

ТЕРМІН

I {те́рмін} -на, м. (на) -ні, мн. -ние, -ніў (слово)II {те́рмін}-ну, м. (на) -ні, мн. -ние, -ніў (строк).

ТЕРМІН

те́рмін 1 іменник чоловічого роду слово те́рмін 2 іменник чоловічого роду строк

ТЕРМІН

астр.; вчт; техн.; физ. время (срок), срок (службы), строк, термин

ТЕРМІН

Fagord, faguttrykk, term; termin, tidsfrist

ТЕРМІН

Парачас

ТЕРМІН

Те́рмін, -ну; -міни, -нів

ТЕРМІН

Term; termin; tidsfrist

ТЕРМІН

Term, termin, tidsfrist

ТЕРМІН

I (время) срок II (слово) термин

ТЕРМІН

термін, -а (слово) і -у (строк)

ТЕРМІН

судова справа

ТЕРМІН

ვადა; ტერმინი

ТЕРМІН

парачас

ТЕРМІН

пара час

ТЕРМІН ВЕКСЕЛЯ

term of bill, value date

ТЕРМІН ВИБІРКИ

(кредитних коштів) drawdown date.

ТЕРМІН ВИКУПУ

(цінних паперів) period of redemption.

ТЕРМІН ВИПРОБУВАННЯ

срок испытания

ТЕРМІН ВИТІКАЄ

правильніше: термін минає (закінчується)

ТЕРМІН ВИТРИМКИ

время выдержки

ТЕРМІН ДАВНОСТІ

limitation; statute of limitations; limitation of actions; prescription.

ТЕРМІН ДІЇ

currency, endurance, life, lifetime, period of validity

ТЕРМІН ДІЇ

срок действия

ТЕРМІН ДІЇ ЗАСТАВИ

duration of pledge; charging period; period of lien; period of encumbrance.

ТЕРМІН ДІЇ ЗАСТАВНИХ ПРАВ

duration of pledge; charging period; period of lien; period of encumbrance.

ТЕРМІН ДІЇ ЗАЯВКИ

(на торгах) tender validity; bid validity.

ТЕРМІН ДІЇ ІНСТРУМЕНТА

life of an instrument; maturity of an instrument.

ТЕРМІН ДІЇ ПРОПОЗИЦІЇ

(про придбання цінних паперів) offering period.

T: 135