ТЕОРІЯ

тео́рія (від грец. θεωρία – розгляд, дослідження) 1. Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2. Система вірогідних наукових знань про якусь сукупність об’єктів, яка описує, пояснює й передбачає явища певної предметної галузі. Т. є найдосконалішою формою наукового відображення дійсності. 3. Загальні міркування на противагу практичній діяльності.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

ТЕОРЕМА →← ТЕОЛОГІЯ

Смотреть что такое ТЕОРІЯ в других словарях:

ТЕОРІЯ

ТЕО́РІЯ, ї, ж.1. Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває й... смотреть

ТЕОРІЯ

ТЕОРІЯ (від грецьк. υεωρία - розгляд, міркування, вчення) - 1) В широкому розумінні - особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну діяльність, протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності і водночас перебуває з нею в органічній єдності. Т. виростає з практики, узагальнює її та обґрунтовується нею, а практика осмислюється, організується і спрямовується Т. В цьому розумінні Т. набуває дещо метафоричного значення. Філософський зміст взаємодії Т. і практики розкривається через взаємозв'язок категорій теоретичного і практичного. 2) У власному розумінні - форма вірогідних наукових знань, що дає цілісне і систематичне уявлення про закономірності та сутнісні характеристики об'єктів. Т. є найрозвинутішою і найдосконалішою формою організації наукового знання. Серед інших форм (абстракції, асоціації абстракцій, гіпотези тощо) Т. вирізняється багатьма ознаками і насамперед будовою і пізнавальними функціями. В процесі пізнання Т. виступає як система понять, висловлювань, умовиводів, зведених до єдиного об'єднавчого начала, роль якого відіграє певна узагальнююча ідея. Характерним для будови теорій є те, що всі її твердження і поняття поділяються на дві групи. Перша, кількісно невелика, охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, що лежать в основі Т. і формулюють фундаментальні закони чи властивості об'єктів, які вивчає теорія. Вихідні твердження називаються принципами, постулатами або аксіомами. Другу групу становить сукупність похідних понять і тверджень Т., що з тією чи іншою силою логічної необхідності випливають з вихідних тверджень. Похідні твердження називаються логічними наслідками, висновками або теоремами. Прийнятий спосіб логічного встановлення істинності теорій (спосіб доведення) тісно пов'язує між собою всі поняття та твердження і створює логічну структуру Т., надаючи їй характеру цілісної, відносно замкненої системи знання. В пізнавальному відношенні Т. є істинним знанням. Вона є узагальненням об'єктивних фактів, досвіду, суспільно-історичної практики людей, формулює закони, що визначають відношення між об'єктами. Т. є формою систематизації наукових знань, способом опису об'єктивної дійсності та засобом пояснення її закономірностей. Т. здатна передбачати нові явища, закономірності, тенденції розвитку тощо. Кожна розвинена наука будується з багатьох відносно самостійних і пов'язаних між собою Т. Розрізняють різні типи Т. За предметом їх поділяють на математичні, фізичні, біологічні, соціогуманітарні тощо; за будовою - на дедуктивні, істинність тверджень яких встановлюється шляхом виводу із тверджень вихідних, і недедуктивні, істинність тверджень яких доводять за допомогою аргументації фактами. Дедуктивні Т., побудовані як логічне мислення, називаються формалізованими. За характером відношення до дійсності розрізняють Т. змістовні, коли Т. є відображенням конкретної частини реальності, і формальні, коли Т. виступає тільки як форма, безпосередньо не пов'язана з тією чи іншою предметною областю. Формальні Т., що їх розглядають як сукупність упорядкованих знаків, називають знаковими або логістичними системами; коли ж упорядковану сукупність знаків розглядають у зв'язку з певними їх значеннями, то такі формальні Т. називають мовами (Т. як мова) С. еред сукупності Т., споріднених за своїм предметом, виділяють фундаментальні Т., які займають провідне місце в тій чи іншій науці. Вони є основою її розвитку, формують спосіб мислення, який панує в цій науці. Напр., у сучасній фізиці такими Т. є квантова механіка, теорія відносності, в біології - еволюційна теорія, генетика. В сучасних умовах Т. виступає основною формою розвитку науки. Т. виникає, як правило, у вигляді гіпотези на базі узагальнення наукових фактів. Гіпотеза переростає в Т. внаслідок перевірки її за допомогою досліду, спостереження, практичного застосування.П. Йолон... смотреть

ТЕОРІЯ

-ї, ж. 1) Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його за... смотреть

ТЕОРІЯ

-ї, ж. 1》 Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його за... смотреть

ТЕОРІЯ

ТЕО́РІЯ (сукупність положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось і т. ін.), ВЧЕ́ННЯ (УЧЕ́ННЯ), ДОКТРИ́НА книжн., ПОБУДО́ВА книжн., ПОБ... смотреть

ТЕОРІЯ

(кого/чого) імен. жін. роду1. логічне узагальнення досвіду, суспільної практики2. учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі ... смотреть

ТЕОРІЯ

теорія; ж. (гр., розгляд, дослідження) 1. Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке грунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища і розкриває його закономірності. 2. Учення про певну сукупність явиш, галузь знань, створене на підставі такого узагальнення. 3. Сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки. 4. Загальні засади певної науки, ремесла, а також абстраговане знання цих засад.... смотреть

ТЕОРІЯ

розво́дити / розвести́ тео́рію (філосо́фію), ірон.У своїх розмовах, міркуваннях бути дуже далеким від реальності; мудрувати. — Хто ж буде їсти варить, наколи (коли) жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина? Ха-ха-ха! Чи же се не чиста дурниця розводити такі теорії (Н. Кобринська).... смотреть

ТЕОРІЯ

Theoryтеорія відносності — theory of relativityтеорія ймовірності — theory of probability; probability theoryтеорія і практика — theory and practice

ТЕОРІЯ

В широкому значенні — систематизоване знання про певну область дійсності; наукова т. — комплекс законів науки, дефініцій, тверджень і гіпотез, які нале... смотреть

ТЕОРІЯ

в широкому значенні - систематизоване знання про певну область дійсності; наукова т. - комплекс законів науки, дефініцій, тверджень і гіпотез, які належать до певної області явищ, створюючи речово пов'язану, а також логічно упорядковану і з'єднану цілість.... смотреть

ТЕОРІЯ

[teorija]ж.teoria

ТЕОРІЯ

【阴】 理论В теорії 在理论上

ТЕОРІЯ

(Дарвіна) вчення, учення; (недоведена) гіпотеза; мн. ТЕОРІЇ, ЗН. ЖМ. вигадки, фантасмагорії.

ТЕОРІЯ

-ії ż teoria ~ пізнання teoria poznania ~ ймовірності teoria prawdopodobieństwa

ТЕОРІЯ

Тео́рія, -рії, -рією; тео́рії, -рій

ТЕОРІЯ

астр.; вчт; матем.; техн.; физ. теория

ТЕОРІЯ

Здогад, гадка

ТЕОРІЯ

тео́рія іменник жіночого роду

ТЕОРІЯ

теория

ТЕОРІЯ

თეორია

ТЕОРІЯ АБСОЛЮТНИХ ПЕРЕВАГ

рос. теория абсолютных преимуществ за цією теорією країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), і імпортують ті товари, які виготовляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їх торговим партнерам).... смотреть

ТЕОРІЯ АЛГОРИТМІВ

теория алгоритмов

ТЕОРІЯ АЛГОРИТМІВ

розділ математики, що вивчає математичні моделі алгоритмів. Поняття «алгоритм» – одне з центральних в сучасній математиці – впродовж тривалого часу мало інтуїтивний характер. Необхідні математичні уточнення цього поняття сформувалися лише в 20-х рр. ХХ ст. у математичній логіці .... смотреть

ТЕОРІЯ АНАЛІТИЧНИХ ФУНКЦІЙ

теория аналитических функций

ТЕОРІЯ ВЗАЄМНОГО ПОПИТУ

рос. теория взаимного спроса теорія, згідно з якою ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який належить експортувати, щоб оплатити імпорт; тому кінцеве співвідношення цін у торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари у кожній з торгуючих країн.... смотреть

ТЕОРІЯ ВИКЛЮЧЕННЯ

теория исключения

ТЕОРІЯ ВИПРОМІНЮВАННЯ

теория излучения

ТЕОРІЯ ВИСЛОВЛЕНЬ

теория высказываний

ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ

теория относительности

ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ

див. відносності теорія

ТЕОРІЯ ҐРАВІТАЦІЇ

теория гравитации

ТЕОРІЯ ГРАФІВ

теория графов

ТЕОРІЯ ГРУП

теория групп

ТЕОРІЯ ДВОЇСТОЇ ІСТИНИ

див. двоїстої істини теорія

ТЕОРІЯ ДВОЇСТОСТІ

теория двойственности

ТЕОРІЯ ДЕФОРМАЦІЙ

теория деформаций

ТЕОРІЯ ДИСКРЕТНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ

теория дискретных преобразователей

ТЕОРІЯ ДИСОЦІАЦІЇ

теория диссоциации

ТЕОРІЯ ДОВГОВІЧНОСТІ

теория долговечности

ТЕОРІЯ ДОВЕДЕННЯ

теория доказательства

T: 243