СИЛІКАТИ

силіка́ти [від лат. silex (silicis) – кремінь] солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед природних мінералів (напр., слюда, тальк, азбест, польовий шпат тощо). Застосовують як будівельні матеріали, вогнетриви тощо. Практичне значення мають штучні С.: скло, фарфор, цемент, емаль тощо.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів Мельничука»

СИЛІКАТИЗАЦІЯ →← СИЛІКАЛЬЦИТ

Смотреть что такое СИЛІКАТИ в других словарях:

СИЛІКАТИ

СИЛІКАТИ — широкий клас сполук, утворених діоксидом кремнію (кремнеземом) і оксидами інших елементів. С. — найважливіший клас мінералів, який нараховує... смотреть

СИЛІКАТИ

СИЛІКА́ТИ, ів, мн. (одн. силіка́т, у, ч.).1. Мінерали і синтетичні хімічні сполуки, що за складом є солями кремнієвих кислот.Силікати, або солі кремніє... смотреть

СИЛІКАТИ

-ів, мн. (одн. силікат, -у, ч.). 1) Мінерали і синтетичні хімічні сполуки, що за складом є солями силікатних кислот. 2) Загальна назва виробів із таки... смотреть

СИЛІКАТИ

-ів, мн. (одн. силікат, -у, ч. ).1》 Мінерали і синтетичні хімічні сполуки, що за складом є солями силікатних кислот.2》 Загальна назва виробів із та... смотреть

СИЛІКАТИ

(лат., кремінь) солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед природних мінералів (напр., слюда, тальк, азбест, польовий шпат тощо). Застосовують як будівельні матеріали, вогнетриви тощо. Практичне значення мають штучні С.: скло, фарфор, цемент, емаль тощо.... смотреть

СИЛІКАТИ

Неорганічні сполуки, солі кремнієвих кислот; поширений складник у скельних породах.

T: 101